Правила створення та порядок реєстрації пасік: відмінності між версіями

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173.]

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини 30 січня 2001 року № 9.]<br>

== Поняття "пасіка" та види пасік ==

== Місця для пасіки та правила розмішення ==

Відповідно до ст 15 ЗУ «Про бжільництво» фізичні та  юридичні  особи  розміщують  пасіки  на земельних  ділянках,  які належать їм на правах власності  або  користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил. Розміщення пасік  на  земельних  ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.  Розміщення пасік  на  землях  лісового  фонду  здійснюється безоплатно з    урахуванням  вимог  Лісового  кодексу  України .

Пасіка підлягає  реєстрації  за  місцем  проживання  фізичної особи  або  за  місцезнаходженням юридичної особи,  яка займається бджільництвом,  у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних,  міських  радах  у  порядку,  встановленому  центральним органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування  державної аграрної політики.  

Згідно Додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів для бджільницьких об`єктів становлять 300 метрів.

Згідно Інструкції пасіку у благополучній щодо  заразних  хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях,  на  відстані  не  ближче  500  м  від  шосейних  доріг  і залізниць,  пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від  тваринницьких  і  птахівницьких  будівель  і  5  км  від воскопереробних  заводів,  підприємств  кондитерської  і  хімічної промисловості,  аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання.  Відстань від товарної пасіки до репродуктивної  і карантинної повинна бути не менше 7 км.

Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.  При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.

Бджіл  утримують  у типових,  справних,  пронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові  рамки  (не менше 30% від загальної кількості рамок).

Вулики встановлюють на підставках не  нижче  30  см  від землі, на  відстані  не  більш 3 м один  від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами  0,5  х  0,5  м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють.  

Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок,  а на кочовій - кочову будку.  Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни  і  дезінфекції  (перекис  водню,  1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра.

На території пасіки  відводять  ділянки  для  розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл.

На  території  стаціонарної  пасіки  необхідно  мати приміщення  для  зберігання  порожніх стільникових рамок,  а також стільників  з  медом  і  пергою,  тари,  бджолярського  інвентарю, дезінфекційних засобів.

У місцях із холодною тривалою зимою  на  пасіці  будують зимівник (бджоляник) - сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцією,  що забезпечує  підтримку  заданих параметрів мікроклімату:  температури  0 - 40 град.  C,  відносної вологості не вище 75-85%,  повітрообміну на 1 родину бджіл  -  0,4 куб. м/год. <br>

== Порядок реєстрації пасіки ==

Пасіка  підлягає  реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням  юридичної  особи,  яка  займається бджільництвом,  у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки.

Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної  особи  незалежно  від  форми  власності.  У  заяві  про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей.

Під  час  реєстрації  пасік  проводиться  їх  обстеження районними  (міськими)  управліннями  ветеринарної  медицини.  Дані обстежень  заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини.

При зміні  назви  чи  адреси  пасіки  її  власник  повинен проінформувати  про  це  районне  (міське) управління ветеринарної медицини протягом 10 днів.

# Племінне свідоцтво (сертифікат) - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл (для племінних пасік та племінних бджолорозплідників).     

# Ветеринарне свідоцтво за формою № 1 - документ встановленої форми для перевезення пасіки за межі району (міста), при їх транспортуванні територією України.

[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]