Правила створення та порядок реєстрації пасік: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України «Про бжільництво»] * [http://zakon3... |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Нормативна база == | == Нормативна база == | ||
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України «Про бджільництво» від 22 лютого 2000 року № 1492-III.] | |||
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом України “Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV.] | |||
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 року № 3852-XII.] | |||
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173.] | |||
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затверджена наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини 30 січня 2001 року № 9.]<br> | |||
# [[Порядок реєстрації пасік, затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 20 вересня 2000 року 184/82.|https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0737-00]] | |||
== Поняття "пасіка" та види пасік == | |||
Па́сіка — господарство (ферма) для розведення бджіл. | |||
Законом України "Про бджільництво" визначені такі види пасік: | |||
# племінна пасіка - пасіка, призначена для розмноження, поліпшення та виведення бджіл певної породи, збереження існуючого генофонду бджіл; | |||
# товарна пасіка - пасіка, призначена для одержання продуктів бджільництва; | |||
# племінний бджолорозплідник - племінне бджільницьке підприємство, спеціалізоване на виведенні бджолиних маток і формуванні бджолиних сімей на продаж. | |||
Відповідно до положень Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, за виробничим напрямком пасіки розрізняють: | |||
# медотоварні - призначені для одержання продуктів бджільництва (товарного меду, воску бджолиного, прополісу, маткового молочка, бджолиної отрути, збору пилку); | |||
# запилювально-медові, де бджоли використовуються для запилення садів, ягідників і ентомофільних сільськогосподарських культур і для виробництва меду; | |||
# запилювальні пасіки - призначені для запилення бджолами культур закритого грунту (в теплицях, парниках тощо); | |||
# репродукторні (розплідники) - для відтворення бджіл (виведення бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка); | |||
# племінні - для розмноження, поліпшення і виведення бджіл певної породи, зберігання генофонду бджіл, що існує, виведення племінних бджоломаток, виробництва пакетів бджіл і збору маткового молочка; | |||
# карантинні - для витримування бджіл у карантині. | |||
Крім того, за місцем розташування пасіки розподіляють на: | |||
# стаціонарні - які мають постійне місце знаходження; | |||
# кочові - які здійснюють періодичний переїзд з однієї медоносної бази на іншу. | |||
== Місця для пасіки та правила розмішення == | == Місця для пасіки та правила розмішення == | ||
Відповідно до ст 15 ЗУ «Про бжільництво» | Відповідно до ст 15 ЗУ «Про бжільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою. Розміщення пасік на землях лісового фонду здійснюється безоплатно з урахуванням вимог Лісового кодексу України . | ||
Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. | |||
Згідно Додатку № 5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 pоку № 173 розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів для бджільницьких об`єктів становлять 300 метрів. | |||
Згідно Інструкції пасіку у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель і 5 км від воскопереробних заводів, підприємств кондитерської і хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання. Відстань від товарної пасіки до репродуктивної і карантинної повинна бути не менше 7 км. | |||
Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім’ю потрібно 30-35 м², залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл. | |||
Бджіл утримують у типових, справних, пронумерованих, пофарбованих вуликах. Для фарбування використовують білу, блакитну і жовту фарби. На кожній пасіці мають бути резервні вулики (10-15% від загальної кількості бджолиних сімей) і стільникові рамки (не менше 30% від загальної кількості рамок). | |||
Вулики встановлюють на підставках не нижче 30 см від землі, на відстані не більш 3 м один від одного і 6 - 10 м між рядами. Перед льотками роблять площадки розмірами 0,5 х 0,5 м. Трупи бджіл і сміття на цих площадках збирають і спалюють. | |||
Для підтримки належного ветеринарно-санітарного стану на стаціонарній пасіці розміщають пасічний будиночок, а на кочовій - кочову будку. Пасіку забезпечують предметами і засобами особистої гігієни і дезінфекції (перекис водню, 1%-ний розчин хлораміну тощо), обладнують дезінфекційну площадку, закриту яму (для стічних вод), туалетне приміщення для бджоляра. | |||
На території пасіки відводять ділянки для розміщення контрольного вулика (навіс 1,5 х 2 м), поїлок для бджіл. | |||
На території стаціонарної пасіки необхідно мати приміщення для зберігання порожніх стільникових рамок, а також стільників з медом і пергою, тари, бджолярського інвентарю, дезінфекційних засобів. | |||
У місцях із холодною тривалою зимою на пасіці будують зимівник (бджоляник) - сухе приміщення, що не промерзає, обладнане припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує підтримку заданих параметрів мікроклімату: температури 0 - 40 град. C, відносної вологості не вище 75-85%, повітрообміну на 1 родину бджіл - 0,4 куб. м/год. <br> | |||
== Нормативні вимоги до організації пасіки == | == Нормативні вимоги до організації пасіки == | ||
Фізичні особи мають право організовувати пасіку з дотриманням таких вимог: | |||
* Бджолині вулики повинні розташовуватися строго в межах ділянки власника. Причому відстань від пасіки до меж ділянки має становити не менше 10 м. Якщо це неможливо з-за маленьких розмірів присадибної ділянки, пасіку необхідно відокремити від сусідніх володінь парканом чи живоплотом мінімум 2 метри у висоту. | * Бджолині вулики повинні розташовуватися строго в межах ділянки власника. Причому відстань від пасіки до меж ділянки має становити не менше 10 м. Якщо це неможливо з-за маленьких розмірів присадибної ділянки, пасіку необхідно відокремити від сусідніх володінь парканом чи живоплотом мінімум 2 метри у висоту. | ||
* Не можна розміщувати комах поблизу громадських місць. | * Не можна розміщувати комах поблизу громадських місць. | ||
| Рядок 16: | Рядок 45: | ||
* Типовий проект передбачає мінімальне відстань між вуликами (3 м) і між рядами вуликів (10 м). | * Типовий проект передбачає мінімальне відстань між вуликами (3 м) і між рядами вуликів (10 м). | ||
* Вільну площу на пасіці потрібно кожен рік переорювати і засівати медоносними рослинами. | * Вільну площу на пасіці потрібно кожен рік переорювати і засівати медоносними рослинами. | ||
* На | * На території не повинно бути сміття, мотлоху, будь-яких сторонніх предметів, повинні дотримуватись хороші санітарні умови. | ||
* Траву на | * Траву на ділянці, де розміщується пасіка, необхідно час від часу підкошувати. | ||
* Не можна розміщувати бджіл поблизу ліній високовольтних передач, телецентрів і радіостанцій, аеродромів, об’єктів хімічної промисловості та кондитерських фабрик. | * Не можна розміщувати бджіл поблизу ліній високовольтних передач, телецентрів і радіостанцій, аеродромів, об’єктів хімічної промисловості та кондитерських фабрик. | ||
* Мінімальна відстань між кочовими пасіками має становити 1,5 км. А відстань від кочової пасіки до стаціонарної повинно бути як мінімум 3 км. Якщо забезпечити таку відстань не можна, проект реалізується на основі письмової угоди бджолярів. | * Мінімальна відстань між кочовими пасіками має становити 1,5 км. А відстань від кочової пасіки до стаціонарної повинно бути як мінімум 3 км. Якщо забезпечити таку відстань не можна, проект реалізується на основі письмової угоди бджолярів. | ||
| Рядок 29: | Рядок 58: | ||
* У холодній місцевості з суворими зимами необхідно облаштувати зимівник. Він являє собою сухе вентильоване приміщення з відповідним мікрокліматом (температура – від 0 до 6 градусів, вологість – не більше 85%). | * У холодній місцевості з суворими зимами необхідно облаштувати зимівник. Він являє собою сухе вентильоване приміщення з відповідним мікрокліматом (температура – від 0 до 6 градусів, вологість – не більше 85%). | ||
* На території населених пунктів дозволяється розводити тільки миролюбні види бджіл. До безпечним порід відносяться: Країнка, Карпатка, Європейська, Кавказька та деякі інші. | * На території населених пунктів дозволяється розводити тільки миролюбні види бджіл. До безпечним порід відносяться: Країнка, Карпатка, Європейська, Кавказька та деякі інші. | ||
* Запобігання роїння. | * Запобігання роїння.<br> | ||
== | |||
== Порядок реєстрації пасіки == | |||
Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки. | |||
Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей. | |||
Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями ветеринарної медицини. Дані обстежень заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини. | |||
Районне (міське) управління ветеринарної медицини повинне видати в 30-денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації. Порядковий номер у журналі, під яким зареєстрована пасіка, присвоюється ветеринарно-санітарному паспорту пасіки. | |||
При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління ветеринарної медицини протягом 10 днів. | |||
== Необхідні документи для зайняття бджільництвом == | |||
# Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки - видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки. | |||
# Племінне свідоцтво (сертифікат) - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл (для племінних пасік та племінних бджолорозплідників). | |||
# Ветеринарне свідоцтво за формою № 1 - документ встановленої форми для перевезення пасіки за межі району (міста), при їх транспортуванні територією України. | |||
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]] | [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]] | ||
