Поняття та умови договору в цивільному праві: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 15: Рядок 15:
='''Види договорів у цивільному праві'''=
='''Види договорів у цивільному праві'''=
1. ''Залежно від виникнення в договорі взаємних прав та обов'язків у сторін'', розрізняють '''односторонні та взаємні''' (двосторонні, синалагматичні) договори. В односторонньому договорі одну сторону наділено лише правом вимоги, а іншу — лише обов'язком задовольнити цю вимогу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України]), наприклад, [[Договір позики: порядок укладення, розірвання, стягнення заборгованості, забезпечення виконання|договір позики]]. Натомість у взаємному (двосторонньому, синалагматичному) договорі, яких у цивільному праві переважна більшість, обидві сторони наділено взаємними (кореспондуючими) правами та обов'язками ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 3 статті 626 Цивільного кодексу України]), наприклад, [[Договір купівлі – продажу]]. Різновидом взаємних договорів є договори багатосторонні, в яких беруть участь більше ніж дві сторони, що наділені взаємними правами та обов'язками, наприклад, договір про сумісну діяльність. До багатосторонніх договорів застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 4 статті 626 Цивільного кодексу України]). Договір, незалежно від того, чи є він одностороннім чи взаємним, завжди буде двостороннім зобов'язанням.<br />
1. ''Залежно від виникнення в договорі взаємних прав та обов'язків у сторін'', розрізняють '''односторонні та взаємні''' (двосторонні, синалагматичні) договори. В односторонньому договорі одну сторону наділено лише правом вимоги, а іншу — лише обов'язком задовольнити цю вимогу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 2 статті 626 Цивільного кодексу України]), наприклад, [[Договір позики: порядок укладення, розірвання, стягнення заборгованості, забезпечення виконання|договір позики]]. Натомість у взаємному (двосторонньому, синалагматичному) договорі, яких у цивільному праві переважна більшість, обидві сторони наділено взаємними (кореспондуючими) правами та обов'язками ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 3 статті 626 Цивільного кодексу України]), наприклад, [[Договір купівлі – продажу]]. Різновидом взаємних договорів є договори багатосторонні, в яких беруть участь більше ніж дві сторони, що наділені взаємними правами та обов'язками, наприклад, договір про сумісну діяльність. До багатосторонніх договорів застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 4 статті 626 Цивільного кодексу України]). Договір, незалежно від того, чи є він одностороннім чи взаємним, завжди буде двостороннім зобов'язанням.<br />
2. ''Залежно від наявності зустрічного майнового мінового еквіваленту'' договори слід поділити на '''відплатні та безвідплатні'''. Відплатними слід визнавати договори, в яких одна сторона за виконання нею обов'язку повинна отримати відповідне відшкодування, чи то у формі грошей, інших майнових цінностей, чи то у формі іншого зустрічного надання, наприклад, купівля-продаж, [[Договір міни|міна]]тощо. Відплатність цивільно-правового договору презюмується, тобто договір вважається відплатним, поки інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 5 статті 626 Цивільного кодексу України]). У свою чергу, безоплатним визнається договір, за яким майнового відшкодування або іншого зустрічного надання за виконане зобов'язання не передбачено, наприклад [[Договір позички|договір позички]].<br />
2. ''Залежно від наявності зустрічного майнового мінового еквіваленту'' договори слід поділити на '''відплатні та безвідплатні'''. Відплатними слід визнавати договори, в яких одна сторона за виконання нею обов'язку повинна отримати відповідне відшкодування, чи то у формі грошей, інших майнових цінностей, чи то у формі іншого зустрічного надання, наприклад, купівля-продаж, [[Договір міни|міна]] тощо. Відплатність цивільно-правового договору презюмується, тобто договір вважається відплатним, поки інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 5 статті 626 Цивільного кодексу України]). У свою чергу, безоплатним визнається договір, за яким майнового відшкодування або іншого зустрічного надання за виконане зобов'язання не передбачено, наприклад [[Договір позички|договір позички]].<br />
3. ''Залежно від юридичної спрямованості'' договорів їх поділяють на '''основні та попередні'''. Основними вважають договори, які безпосередньо спрямовані на виникнення прав та обов'язків між учасниками конкретного договору. Натомість попередніми слід вважати договори, сторони яких зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3153#n3153 частина 1 статті 635 Цивільного кодексу України]). Попередні договори слід відмежовувати від договорів про наміри, оскільки в останніх лише встановлюється намір сторін у майбутньому вступити у договірні відносини, без обов'язку укласти договір у майбутньому.<br />
3. ''Залежно від юридичної спрямованості'' договорів їх поділяють на '''основні та попередні'''. Основними вважають договори, які безпосередньо спрямовані на виникнення прав та обов'язків між учасниками конкретного договору. Натомість попередніми слід вважати договори, сторони яких зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3153#n3153 частина 1 статті 635 Цивільного кодексу України]). Попередні договори слід відмежовувати від договорів про наміри, оскільки в останніх лише встановлюється намір сторін у майбутньому вступити у договірні відносини, без обов'язку укласти договір у майбутньому.<br />
4. ''Залежно від осіб, які мають право вимагати виконання договору'', слід розрізняти '''договори на користь контрагентів і договори на користь третіх осіб'''. Переважна більшість договорів укладається їх учасниками (контрагентами) та виконуються на їх користь. Однак в окремих випадках законодавець передбачає можливість укладення договорів на користь третьої особи. В цьому разі, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яку встановлено або не встановлено у договорі ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3161#n3161 частина 1 статті 636 Цивільного кодексу України]). При цьому, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />
4. ''Залежно від осіб, які мають право вимагати виконання договору'', слід розрізняти '''договори на користь контрагентів і договори на користь третіх осіб'''. Переважна більшість договорів укладається їх учасниками (контрагентами) та виконуються на їх користь. Однак в окремих випадках законодавець передбачає можливість укладення договорів на користь третьої особи. В цьому разі, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яку встановлено або не встановлено у договорі ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3161#n3161 частина 1 статті 636 Цивільного кодексу України]). При цьому, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом.<br />
Рядок 21: Рядок 21:
6. ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3149#n3149 договори приєднання]'''. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br />
6. ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3149#n3149 договори приєднання]'''. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br />
7. ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в ЦК та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, [[Договір поставки|поставки]], міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). Також слід було б відрізнити непоіменовані договори від змішаних, тобто договорів, які містять в собі елементи різних договорів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України]).
7. ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в ЦК та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, [[Договір поставки|поставки]], міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). Також слід було б відрізнити непоіменовані договори від змішаних, тобто договорів, які містять в собі елементи різних договорів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України]).
='''Умови як складові змісту цивільно-правового договору'''=
='''Зміст цивільно-правового договору'''=
'''Зміст цивільно-правового договору''' ''становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними'', ''та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства''. До змісту договору належать також і умови (пункти), які містяться в складових частинах договору, якщо їх наявність обумовлено в основному тексті договору (додатки, плани, схеми, кошторис, малюнки тощо).<br />
'''[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 Зміст договору]''' ''становлять, по-перше, умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними'', ''та по-друуге, умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства''. До змісту договору належать також і умови (пункти), які містяться в складових частинах договору, якщо їх наявність обумовлено в основному тексті договору (додатки, плани, схеми, кошторис, малюнки тощо).<br />
='''Умови цивільно-правового договору'''=
''Залежно від юридичного значення'', в змісті слід вирізняти '''істотні, типові, звичайні та випадкові умови'''. <br />
''Залежно від юридичного значення'', в змісті слід вирізняти '''істотні, типові, звичайні та випадкові умови'''. <br />
'''До істотних належать умови''' про предмет договору та умови, що визначено законом як істотні або є необхідними для договорів певного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК). Важливість істотних умов полягає в тому, що тільки з моменту досягнення домовленості за істотними умовами договору в належній формі, договір може бути визнано укладеним (ч. 1 ст. 638 ЦК).
==Істотні умови=
'''До типових належать умови''', які оприлюднено у встановленому порядку як типові для договорів певного виду (ч. 1 ст. 630 ЦК). Причому типові умови можуть міститись як у типових формах цивільно-правових договорів, що прийняті відповідними органами державної влади, так і в окремому переліку для конкретного договору. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту. Значення типових умов полягає в тому, що у разі тлумачення змісту договору може бути враховано також типові умови, навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови (ч. 2 ст. 637 ЦК України).<br />
До '''істотних''' належать умови про предмет договору та умови, що визначено законом як істотні або є необхідними для договорів певного виду, а також усі ті умови, щодо яких було досягнуто згоди стороанми ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України]). Важливість істотних умов полягає в тому, що тільки з моменту досягнення домовленості за істотними умовами договору в належній формі, договір може бути визнано укладеним ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3170#n3170 частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України]).<br />
'''Звичайними''' є такі умови договору, які не узгоджуються сторонами, проте входять до їх договірного зобов'язання. Такими, здебільшого можуть бути умови про строк договору та його ціну. Наприклад, відповідно до ч. 4 ст. 632 ЦК, якщо ціну в договорі не встановлено і не можна визначити виходячи з його умов, її визначають виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Однак для окремих видів договорів ці умови можуть вважатись істотними і тому повинні бути узгоджені між сторонами.<br />
==Типові умови==
До '''типових''' належать умови, які оприлюднено у встановленому порядку як типові для договорів певного виду ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3127#n3127 частина 1 статті 630 Цивільного кодексу України]). Причому типові умови можуть міститись як у типових формах цивільно-правових договорів, що прийняті відповідними органами державної влади, так і в окремому переліку для конкретного договору. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту. Значення типових умов полягає в тому, що у разі тлумачення змісту договору може бути враховано також типові умови, навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3166#n3166 частина 2 статті 637 Цивільного кодексу України]).<br />
==Звичайні умови==
'''Звичайними''' є такі умови договору, які не узгоджуються сторонами, проте входять до їх договірного зобов'язання. Такими, здебільшого можуть бути умови про [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3130#n3130 строк договору] та його [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3135#n3135 ціну]. Наприклад, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3135#n3135 частини 4 стаття 632 Цивільного кодексу України], якщо ціну в договорі не встановлено і не можна визначити виходячи з його умов, її визначають виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Однак для окремих видів договорів ці умови можуть вважатись істотними і тому повинні бути узгоджені між сторонами.<br />
==Випадкові умови==
'''До випадкових''' належать умови, які є нетиповими для договорів певного виду, проте включаються до них за бажанням сторін. Наприклад, якщо в договорі купівлі-продажу зазначено вимогу доставити придбаний товар до місця постійного проживання покупця, то ця умова не є типовою для договорів купівлі-продажу, однак може бути включена до змісту договору за узгодженням сторін.<br />
'''До випадкових''' належать умови, які є нетиповими для договорів певного виду, проте включаються до них за бажанням сторін. Наприклад, якщо в договорі купівлі-продажу зазначено вимогу доставити придбаний товар до місця постійного проживання покупця, то ця умова не є типовою для договорів купівлі-продажу, однак може бути включена до змісту договору за узгодженням сторін.<br />
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Поняття_та_умови_договору_в_цивільному_праві