Поняття та умови договору в цивільному праві: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
2. ''Залежно від наявності зустрічного майнового мінового еквіваленту'' договори слід поділити на '''відплатні та безвідплатні'''. Відплатними слід визнавати договори, в яких одна сторона за виконання нею обов'язку повинна отримати відповідне відшкодування, чи то у формі грошей, інших майнових цінностей, чи то у формі іншого зустрічного надання, наприклад, купівля-продаж, [[Договір міни|міна]]тощо. Відплатність цивільно-правового договору презюмується, тобто договір вважається відплатним, поки інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 5 статті 626 Цивільного кодексу України]). У свою чергу, безоплатним визнається договір, за яким майнового відшкодування або іншого зустрічного надання за виконане зобов'язання не передбачено, наприклад [[Договір позички|договір позички]].<br /> | 2. ''Залежно від наявності зустрічного майнового мінового еквіваленту'' договори слід поділити на '''відплатні та безвідплатні'''. Відплатними слід визнавати договори, в яких одна сторона за виконання нею обов'язку повинна отримати відповідне відшкодування, чи то у формі грошей, інших майнових цінностей, чи то у формі іншого зустрічного надання, наприклад, купівля-продаж, [[Договір міни|міна]]тощо. Відплатність цивільно-правового договору презюмується, тобто договір вважається відплатним, поки інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3112#n3112 частина 5 статті 626 Цивільного кодексу України]). У свою чергу, безоплатним визнається договір, за яким майнового відшкодування або іншого зустрічного надання за виконане зобов'язання не передбачено, наприклад [[Договір позички|договір позички]].<br /> | ||
3. ''Залежно від юридичної спрямованості'' договорів їх поділяють на '''основні та попередні'''. Основними вважають договори, які безпосередньо спрямовані на виникнення прав та обов'язків між учасниками конкретного договору. Натомість попередніми слід вважати договори, сторони яких зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3153#n3153 частина 1 статті 635 Цивільного кодексу України]). Попередні договори слід відмежовувати від договорів про наміри, оскільки в останніх лише встановлюється намір сторін у майбутньому вступити у договірні відносини, без обов'язку укласти договір у майбутньому.<br /> | 3. ''Залежно від юридичної спрямованості'' договорів їх поділяють на '''основні та попередні'''. Основними вважають договори, які безпосередньо спрямовані на виникнення прав та обов'язків між учасниками конкретного договору. Натомість попередніми слід вважати договори, сторони яких зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3153#n3153 частина 1 статті 635 Цивільного кодексу України]). Попередні договори слід відмежовувати від договорів про наміри, оскільки в останніх лише встановлюється намір сторін у майбутньому вступити у договірні відносини, без обов'язку укласти договір у майбутньому.<br /> | ||
4. ''Залежно від осіб, які мають право вимагати виконання договору'', слід розрізняти '''договори на користь контрагентів і договори на користь третіх осіб'''. Переважна більшість договорів укладається їх учасниками (контрагентами) та виконуються на їх користь. Однак в окремих випадках законодавець передбачає можливість укладення договорів на користь третьої особи. В цьому разі, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яку встановлено або не встановлено у договорі ( | 4. ''Залежно від осіб, які мають право вимагати виконання договору'', слід розрізняти '''договори на користь контрагентів і договори на користь третіх осіб'''. Переважна більшість договорів укладається їх учасниками (контрагентами) та виконуються на їх користь. Однак в окремих випадках законодавець передбачає можливість укладення договорів на користь третьої особи. В цьому разі, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яку встановлено або не встановлено у договорі ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3161#n3161 частина 1 статті 636 Цивільного кодексу України]). При цьому, виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом.<br /> | ||
5. ''Залежно від наявності волі осіб на укладення договору'' розмежовують '''договори, що укладаються з волі контрагентів, та договори, що укладаються незалежно від волі контрагентів'''. Переважна більшість договорів укладається залежно від волі контрагентів. Однак в окремих випадках укладення договорів може не залежати від волі сторін, що домовляються. Переважна більшість таких договорів мають характер публічного договору, тобто такого, за яким, відповідно до | 5. ''Залежно від наявності волі осіб на укладення договору'' розмежовують '''договори, що укладаються з волі контрагентів, та договори, що укладаються незалежно від волі контрагентів'''. Переважна більшість договорів укладається залежно від волі контрагентів. Однак в окремих випадках укладення договорів може не залежати від волі сторін, що домовляються. Переважна більшість таких договорів мають характер публічного договору, тобто такого, за яким, відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3141#n3141 частини 1 статті 633 Цивільного кодексу України], одна сторона — підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги.<br /> | ||
6. ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та договори приєднання'''. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br /> | 6. ''Залежно від способу укладення договору'' можна виділити '''взаємопогоджені договори та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3149#n3149 договори приєднання]'''. За загальним правилом — договір це є система компромісів, які вибудовуються усіма сторонами задля задоволення власних інтересів, шляхом врахування волі обох контрагентів майбутнього договору. Однак існують і договори приєднання, в яких у формулюванні умов договору бере участь тільки одна сторона, а інша може або прийняти ці умови в цілому, або ні. Сформульовані цією однією стороною умови вказують у формулярах або інших стандартних формах.<br /> | ||
7. ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в ЦК та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, поставки, міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ( | 7. ''Залежно від того, чи передбачено можливість укладення певного договору в актах цивільного законодавства'', договори поділяють на '''поіменовані та непоіменовані.''' До поіменованих договорів слід відносити ті, можливість укладення яких прямо передбачено в ЦК та інших актах цивільного законодавства, наприклад, договір купівлі-продажу, [[Договір поставки|поставки]], міни, підряду тощо. До непоіменованих належать договори, можливість укладення яких прямо не передбачено в актах цивільного законодавства (наприклад, договори про надання медичних, освітянських, аудиторських, маркетингових, рекламних, ритуальних та інших послуг). Для цього виду договорів слід застосовувати правила аналогії закону чи аналогії права. Однак учасники цивільних правовідносин можуть укладати як поіменовані, так і непоіменовані договори, головне, щоб вони відповідали загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). Також слід було б відрізнити непоіменовані договори від змішаних, тобто договорів, які містять в собі елементи різних договорів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3122#n3122 частина 2 статті 628 Цивільного кодексу України]). | ||
='''Умови як складові змісту цивільно-правового договору'''= | ='''Умови як складові змісту цивільно-правового договору'''= | ||
'''Зміст цивільно-правового договору''' ''становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними'', ''та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства''. До змісту договору належать також і умови (пункти), які містяться в складових частинах договору, якщо їх наявність обумовлено в основному тексті договору (додатки, плани, схеми, кошторис, малюнки тощо).<br /> | '''Зміст цивільно-правового договору''' ''становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними'', ''та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства''. До змісту договору належать також і умови (пункти), які містяться в складових частинах договору, якщо їх наявність обумовлено в основному тексті договору (додатки, плани, схеми, кошторис, малюнки тощо).<br /> |