Поняття та умови договору в цивільному праві: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3118#n3118 стаття 627 Цивільного кодексу України]). Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин — '''принцип свободи договору''', який сключає в себе наступні складові:<br /> | При укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3118#n3118 стаття 627 Цивільного кодексу України]). Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин — '''принцип свободи договору''', який сключає в себе наступні складові:<br /> | ||
1) ''свобода в укладенні договору'', тобто відсутність будь-яких примусів, щодо того, вступати суб'єктам в договірні відносини, чи ні. Винятки з цього правила може бути встановлено тільки в законі, або з деяких зобов'язань, наприклад, примусово можуть укладатись публічні договори, якщо у підприємця є можливість надати споживачеві відповідні товари (роботи, послуги) (ч. 4 ст. 633 ЦК), або договори, які має бути укладено внаслідок укладення попереднього договору (ст. 635 ЦК) тощо;<br /> | 1) ''свобода в укладенні договору'', тобто відсутність будь-яких примусів, щодо того, вступати суб'єктам в договірні відносини, чи ні. Винятки з цього правила може бути встановлено тільки в законі, або з деяких зобов'язань, наприклад, примусово можуть укладатись публічні договори, якщо у підприємця є можливість надати споживачеві відповідні товари (роботи, послуги) (ч. 4 ст. 633 ЦК), або договори, які має бути укладено внаслідок укладення попереднього договору (ст. 635 ЦК) тощо;<br /> | ||
2) ''свобода вибору характеру договору'', що укладається, а це означає, що сторони самі для себе вирішують, який саме договір їм укладати. При цьому, вони можуть укладати як договір, що передбачений чинним законодавством, так і такий, що ним не передбачений, проте відповідає загальним засадам цивільного законодавства ( | 2) ''свобода вибору характеру договору'', що укладається, а це означає, що сторони самі для себе вирішують, який саме договір їм укладати. При цьому, вони можуть укладати як договір, що передбачений чинним законодавством, так і такий, що ним не передбачений, проте відповідає загальним засадам цивільного законодавства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran42#n42 частина 1 статті 6 Цивільного кодексу України]). | ||
3) ''вільний вибір контрагента за договором'', тобто сторони шукатимуть того контрагента, який максимально підходить їм за тими чи іншими ознаками.<br /> | 3) ''вільний вибір контрагента за договором'', тобто сторони шукатимуть того контрагента, який максимально підходить їм за тими чи іншими ознаками.<br /> | ||
4) ''вільний вибір умов договору'', що означає, що сторони на власний розсуд визначають зміст цього договору, формують конкретні умови тощо. | 4) ''вільний вибір умов договору'', що означає, що сторони на власний розсуд визначають зміст цього договору, формують конкретні умови тощо. | ||
==''' | =='''Види договорів у цивільному праві'''== | ||
1. ''Залежно від виникнення в договорі взаємних прав та обов'язків у сторін'', розрізняють '''односторонні та взаємні''' (двосторонні, синалагматичні) договори. В односторонньому договорі одну сторону наділено лише правом вимоги, а іншу — лише обов'язком задовольнити цю вимогу (ч. 2 ст. 626 ЦК), наприклад, договір позики. Натомість у взаємному (двосторонньому, синалагматичному) договорі, яких у цивільному праві переважна більшість, обидві сторони наділено взаємними (кореспондуючими) правами та обов'язками (ч. 3 ст. 626 ЦК), наприклад, договір купівлі-продажу. Різновидом взаємних договорів є договори багатосторонні, в яких беруть участь більше ніж дві сторони, що наділені взаємними правами та обов'язками, наприклад, договір про сумісну діяльність. До багатосторонніх договорів застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів (ч. 4 ст. 626 ЦК). Договір, незалежно від того, чи є він одностороннім чи взаємним, завжди буде двостороннім зобов'язанням.<br /> | 1. ''Залежно від виникнення в договорі взаємних прав та обов'язків у сторін'', розрізняють '''односторонні та взаємні''' (двосторонні, синалагматичні) договори. В односторонньому договорі одну сторону наділено лише правом вимоги, а іншу — лише обов'язком задовольнити цю вимогу (ч. 2 ст. 626 ЦК), наприклад, договір позики. Натомість у взаємному (двосторонньому, синалагматичному) договорі, яких у цивільному праві переважна більшість, обидві сторони наділено взаємними (кореспондуючими) правами та обов'язками (ч. 3 ст. 626 ЦК), наприклад, договір купівлі-продажу. Різновидом взаємних договорів є договори багатосторонні, в яких беруть участь більше ніж дві сторони, що наділені взаємними правами та обов'язками, наприклад, договір про сумісну діяльність. До багатосторонніх договорів застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів (ч. 4 ст. 626 ЦК). Договір, незалежно від того, чи є він одностороннім чи взаємним, завжди буде двостороннім зобов'язанням.<br /> | ||
2. ''Залежно від наявності зустрічного майнового мінового еквіваленту'' договори слід поділити на '''відплатні та безвідплатні'''. Відплатними слід визнавати договори, в яких одна сторона за виконання нею обов'язку повинна отримати відповідне відшкодування, чи то у формі грошей, інших майнових цінностей, чи то у формі іншого зустрічного надання, наприклад, купівля-продаж, міна тощо. Відплатність цивільно-правового договору презюмується, тобто договір вважається відплатним, поки інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК). Своєю чергою, безоплатним визнається договір, за яким майнового відшкодування або іншого зустрічного надання за виконане зобов'язання не передбачено, наприклад договір позички.<br /> | 2. ''Залежно від наявності зустрічного майнового мінового еквіваленту'' договори слід поділити на '''відплатні та безвідплатні'''. Відплатними слід визнавати договори, в яких одна сторона за виконання нею обов'язку повинна отримати відповідне відшкодування, чи то у формі грошей, інших майнових цінностей, чи то у формі іншого зустрічного надання, наприклад, купівля-продаж, міна тощо. Відплатність цивільно-правового договору презюмується, тобто договір вважається відплатним, поки інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (ч. 5 ст. 626 ЦК). Своєю чергою, безоплатним визнається договір, за яким майнового відшкодування або іншого зустрічного надання за виконане зобов'язання не передбачено, наприклад договір позички.<br /> | ||