Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Dmytro.perepelytsia (обговорення | внесок)
Dmytro.perepelytsia (обговорення | внесок)
Рядок 8: Рядок 8:


Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. <br />
Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. <br />
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 204 ЦК України]). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).<br />
Фіктивний правочин визнається судом недійсним (с[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 т. 234 ЦК України]).<br />


== '''Загальна характеристика фіктивного правочину''' ==
== '''Загальна характеристика фіктивного правочину''' ==