Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Dmytro.perepelytsia (обговорення | внесок)
Dmytro.perepelytsia (обговорення | внесок)
Рядок 11: Рядок 11:
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 204 ЦК України]). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).<br />
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 204 ЦК України]). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).<br />


До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. <br />
Фіктивний правочин визнається судом недійсним (с[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 т. 234 ЦК України]).<br />
Фіктивний правочин визнається судом недійсним (с[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 т. 234 ЦК України]).<br />