Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Dmytro.perepelytsia (обговорення | внесок)
Dmytro.perepelytsia (обговорення | внесок)
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08 Узагальнення судової практики  Верховного Суду «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08 Узагальнення судової практики  Верховного Суду «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/40096674 Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2014 р. в справі № 761/14170/14-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/40096674 Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05.08.2014 р. в справі № 761/14170/14-ц]
== '''Поняття та загальна характеристика фіктивного правочину''' ==
== '''Поняття фіктивного правочину''' ==
 
'''Фіктивний правочин''' – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 234 ЦК України])<br />
 
Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. <br />
 
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 204 ЦК України]). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).<br />
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 204 ЦК України]). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).<br />


Рядок 9: Рядок 14:
Фіктивний правочин визнається судом недійсним (с[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 т. 234 ЦК України]).<br />
Фіктивний правочин визнається судом недійсним (с[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 т. 234 ЦК України]).<br />


'''Фіктивний правочин''' – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 234 ЦК України])<br />
== '''Загальна характеристика фіктивного правочину''' ==


Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. <br />
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.<br />
 
Конструкція фіктивного правочину дозволяє поширювати її на будь-які правочини (односторонні, дво- чи багатосторонні), хоча, зазвичай, застосовується щодо договорів.<br />
Конструкція фіктивного правочину дозволяє поширювати її на будь-які правочини (односторонні, дво- чи багатосторонні), хоча, зазвичай, застосовується щодо договорів.<br />


Рядок 46: Рядок 48:
# переоформлення об’єкта на підставну особу, що відрізняється від попереднього випадку тим, шо справжній власник спочатку зареєстрував своє право власності, але потім, найчастіше під час настання (або боязні настання) деяких надзвичайних обставин, переоформив об'єкт на третю особу. Такі випадки легко виявити й довести, особливо якщо переклад прав власності на підставну особу був виконані їй «за фактом» (наприклад, після порушення проти власника кримінальної справи або заподіяння останнім великої майнової шкоди третій особі);
# переоформлення об’єкта на підставну особу, що відрізняється від попереднього випадку тим, шо справжній власник спочатку зареєстрував своє право власності, але потім, найчастіше під час настання (або боязні настання) деяких надзвичайних обставин, переоформив об'єкт на третю особу. Такі випадки легко виявити й довести, особливо якщо переклад прав власності на підставну особу був виконані їй «за фактом» (наприклад, після порушення проти власника кримінальної справи або заподіяння останнім великої майнової шкоди третій особі);
# дарування замість купівлі-продажу або, навпаки, безоплатні правочини замість відплатних (дарування замість купівлі-продажу) найчастіше застосовуються для обходження права переважної купівлі й порушення режиму спільної сумісної власності подружжя.
# дарування замість купівлі-продажу або, навпаки, безоплатні правочини замість відплатних (дарування замість купівлі-продажу) найчастіше застосовуються для обходження права переважної купівлі й порушення режиму спільної сумісної власності подружжя.
== '''Ознаки фіктивного правочину''' ==
== '''Ознаки фіктивного правочину''' ==
'''Ознаки фіктивного правочину:'''
'''Ознаки фіктивного правочину:'''