Договір міни: відмінності між версіями

Відповідно до загальних вимог, які встановлює [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 205 Цивільного кодексу України], такий договір може укладатися в усній та письмовій формі. В усній формі договір можна укласти у випадку здійснення обміну речей матеріального світу/послуг в побутових цілях, мають не високий грошовий еквівалент та якщо Законом не передбачена обов’язкова письмова форма, нотаріальне посвідчення, реєстрація. При обміні речей, які мають певну цінність, ватро все ж застосовувати письмову форму договору, оскільки це забезпечує можливість захистити права сторони договору в суді. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 208 Цивільного кодексу України], у письмовій формі потрібно вчиняти договір міни між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою та правочини на суму, що перевищує двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Оскільки гроші не є предметом обміну, то тут варто застосовувати принцип грошового еквіваленту вартості речі матеріального світу чи послуги, яка є предметом обміну. Договір міни укладається обов’язково в письмовій формі, коли він потребує нотаріального посвідчення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 209, 657 Цивільного кодексу України]) та державної реєстрації ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 210 Цивільного кодексу України]). Предметами таких договорів міни можуть виступати: земельні ділянки, єдині майнові комплекси, житлові будинки та інше нерухоме майно, транспортні засоби тощо.<br />