Відсторонення від посади: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Vladyslav.krut (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 19: Рядок 19:


[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-14 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 р. № 4.]<br>
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004740-14 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014 р. № 4.]<br>
'''Відсторонення від посади має відмінності від відсторонення від роботи'''
== [[Відсторонення працівників від роботи]] == 
Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (ст.46 КЗпПУ)]:
*появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
*відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.<br>
Відсторонення від роботи працівника здійснюється роботодавцем з підстав передбачених законодавством з власної ініціативи та/або на вимогу третіх сторін (суду, органів державного нагляду та контролю, та інших уповноважених органів) та оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з викладенням підстав та строків відсторонення, з яким працівник має ознайомитись негайно під розпис, адже таке рішення має істотне значення у реалізації права працівника на працю. Як правило, термін відсторонення є невеликим<br>
Відсторонення може бути як з збереженням заробітної плати, так і без такого. Про відсторонення від роботи видається відповідний наказ, до якого прикладаються документи щодо підтвердження обставин  відсторонення. У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки статтею 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків.<br>
Відповідно до умов статті 82 КЗпП України, статті 9 Закону України «Про відпустки» період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.<br>
Правомірність рішення  про відсторонення  можна оскаржити до суду. У разі якщо судом буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних на те підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.  Висновки Відсторонення від виконання службових обов’язків оформлюється розпорядженням (наказом) керівника. У наказі (розпорядженні), окрім підстав відсторонення з посиланням на нормативні акти, рішення суду, доповідні, акти перевірок тощо, слід зазначити й період, на який працівник відсторонюється від роботи. Для допуску до роботи  окремого наказу (розпорядження) видавати не потрібно. Запис про відсторонення від виконання службових (посадових) обов’язків до трудової книжки не заноситься.




Відсторонення працівника від посади застосовується по відношенню до посадових осіб державних органів, підприємств, установ, органів місцевого самоврядування, правовохоронних органів.
== Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення. ==
== Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення. ==
Частиною 6 ст. 72 Закону про держслужбу встановлено, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII], як один із наслідків вчинення корупційного правопорушення. Так, ч. 5 ст. 65 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»] встановлено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Крім того, абз. 2 ч. 5 ст. 65 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону № 1700-VII] визначено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом. <br>
Частиною 6 ст. 72 Закону про держслужбу встановлено, що відсторонення державного службовця від виконання посадових обов’язків у разі вчинення ним корупційного правопорушення здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII], як один із наслідків вчинення корупційного правопорушення. Так, ч. 5 ст. 65 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України «Про запобігання корупції»] встановлено, що особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Крім того, абз. 2 ч. 5 ст. 65 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону № 1700-VII] визначено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу, в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом. <br>
Рядок 69: Рядок 82:


Відшкодування шкоди відбувається в судовому порядку за рахунок коштів державного бюджету, розмір її суми визначається з урахуванням заробітку, не одержаного держслужбовцем за час відсторонення від роботи (посади). Незаконно відстороненому державному службовцю відшкодовуються: заробіток, який він втратив внаслідок незаконних дій, суми, сплачені ним у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги, моральна шкода. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Час, протягом якого службовець не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.   
Відшкодування шкоди відбувається в судовому порядку за рахунок коштів державного бюджету, розмір її суми визначається з урахуванням заробітку, не одержаного держслужбовцем за час відсторонення від роботи (посади). Незаконно відстороненому державному службовцю відшкодовуються: заробіток, який він втратив внаслідок незаконних дій, суми, сплачені ним у зв’язку з наданням йому юридичної допомоги, моральна шкода. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Час, протягом якого службовець не працював у зв’язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.   
== Відсторонення працівників від роботи ==
==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Статтею 46 КЗпП] встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:
*появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
*відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
*в інших випадках, передбачених законодавством.<br>
Рішення про відсторонення приймається керівником органу, який видає відповідний наказ (розпорядження). При цьому заробітна плата за період відсторонення від роботи відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 46 КЗпП], як правило, не виплачується. Зокрема, відповідно до ст. 94 КЗпП та ст. 1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про оплату праці» вiд 24.03.95 р. № 108/95-ВР] заробітна плата виплачується за виконану роботу. Отже, відсторонення від роботи має здійснюватися без збереження заробітної плати. Крім того, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 ст. 17 Закону Україні «Про охорону праці» вiд 14.10.92 р. № 2694-XII] встановлено, що власник зобов’язаний відсторонити від роботи працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, без збереження заробітної плати. Також непрямо на це вказується у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13], у якій згадується про можливість відсторонення працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати. Водночас законодавством встановлені окремі випадки, коли заробітна плата у разі відсторонення від роботи зберігається або працівникові виплачується допомога відповідно до державного соціального страхування.  Слід зазначити, що відсторонення від роботи згідно з нормами КЗпП суттєво відрізняється від відсторонення за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII], оскільки наявний факт порушення трудової дисципліни, який підтверджується, як правило, актом, висновками спеціалізованих установ, пояснювальною запискою самого службовця і не потребує проведення службового розслідування, яке б підтверджувало його або спростовувало. У цьому випадку відсторонення від роботи – це форма недопущення державного службовця до виконання службових обов’язків, наприклад, з мотивів безпеки праці. Правомірність рішення керівника держоргану про відсторонення державний службовець може оскаржити до суду. У разі якщо судом буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних на те підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв’язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.  Висновки Відсторонення від виконання службових обов’язків оформлюється розпорядженням (наказом) керівника держоргану. У наказі (розпорядженні), окрім підстав відсторонення з посиланням на нормативні акти, рішення суду, доповідні, акти перевірок тощо, слід зазначити й період, на який працівник відсторонюється від роботи. Отже, вважаємо, що про допущення держслужбовця до роботи окремого наказу (розпорядження) видавати не потрібно. Зазначимо також, що запис про відсторонення від виконання службових обов’язків до трудової книжки не заноситься.
Більш детальний опис порядку відсторонення працівника від роботи та шляхи вирішення даної категорії спорів можна знайти в консультації: [[Відсторонення працівників від роботи|Відсторонення працівника від роботи]]
 


[[Категорія:кримінальне процесуальне право]]<br>
[[Категорія:кримінальне процесуальне право]]<br>
[[Категорія:трудове право]]
[[Категорія:трудове право]]