Спільна сумісна власність на земельну ділянку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
внесення змін
Немає опису редагування
Рядок 52: Рядок 52:


Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.


Умови здійснення права спільної сумісної власності врегульовано [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/417-19/page Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”] від 14.05.2015 № 417-VIII.
Умови здійснення права спільної сумісної власності врегульовано [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/417-19/page Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”] від 14.05.2015 № 417-VIII.
Рядок 60: Рядок 62:


Статтею 369 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначено, що володіння та користування здійснюється співвласниками спільно (ч. 1), а розпорядження - за спільною згодою (ч. 2). У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Статтею 369 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначено, що володіння та користування здійснюється співвласниками спільно (ч. 1), а розпорядження - за спільною згодою (ч. 2). У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.
Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.


Положення щодо здійснення права спільної сумісної власності подружжя передбачені ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]. Зокрема: “Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.”
Положення щодо здійснення права спільної сумісної власності подружжя передбачені ст. 63 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]. Зокрема: “Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.”
Рядок 79: Рядок 86:
Спори пов´язані із земельними відносинами розглядаються в позовному провадженні.
Спори пов´язані із земельними відносинами розглядаються в позовному провадженні.


При застосуванні наведених норм важливе значення мають рекомендації [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04/page Пленуму Верховного Суду України, викладені у Постанові від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]. Слід особливо відзначити позицію, викладену в абз. 3 п.21 Постанови, за якою "суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої".
При застосуванні наведених норм важливе значення мають рекомендації [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04/page Пленуму Верховного Суду України, викладені у Постанові від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]. Слід особливо відзначити позицію, викладену в абз. 3 п.21 Постанови, за якою "якщо до  вирішення  судом  спору  між  співвласниками  жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій  розташовані  будинок,  господарські  будівлі та споруди,  не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не  було  досягнуто  угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої".


При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України “Про судовий збір”], окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору. Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ Судової влади України].
При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України “Про судовий збір”], окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору. Розміри ставок судового збору доступні на сайті [http://court.gov.ua/ Судової влади України].