Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Додано посилання на статтю ЦКУ, незначні граматичні зміни.
 
Рядок 17: Рядок 17:


Також слід пам'ятати, що неналежне правове оформлення прав інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – працівники» може зашкодити використанню прав на цей об'єкт інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – клієнти».
Також слід пам'ятати, що неналежне правове оформлення прав інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – працівники» може зашкодити використанню прав на цей об'єкт інтелектуальної власності на рівні «роботодавець – клієнти».
== Об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору ==
== Об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору;Спочатку слід з'ясувати, на які саме створені працівником об'єкти інтелектуальної власності може претендувати роботодавець, оскільки відповідно до законодавства України не всі створені працівником об'єкти інтелектуальної власності будуть вважатися створеними у зв'язку з виконанням трудового договору. Якщо, наприклад, розробник комп’ютерних програм намалює картину, роботодавець не буде мати ніяких прав на цей твір. ==
Спочатку слід з'ясувати, на які саме створені працівником об'єкти інтелектуальної власності може претендувати роботодавець, оскільки відповідно до законодавства України не всі створені працівником об'єкти інтелектуальної власності будуть вважатися створеними у зв'язку з виконанням трудового договору. Якщо, наприклад, розробник комп’ютерних програм намалює картину, роботодавець не буде мати ніяких прав на цей твір.
 
Комплексний аналіз норм загального та спеціального законодавства, а також відповідної судової практики дозволяє виділити такі основні ознаки, притаманні об'єкту інтелектуальної власності, створеному у зв'язку з виконанням трудового договору (спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності в цьому контексті здебільшого оперують поняттями «службовий твір» або «службовий винахід»):
Комплексний аналіз норм загального та спеціального законодавства, а також відповідної судової практики дозволяє виділити такі основні ознаки, притаманні об'єкту інтелектуальної власності, створеному у зв'язку з виконанням трудового договору (спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності в цьому контексті здебільшого оперують поняттями «службовий твір» або «службовий винахід»):
* працівник створив об'єкти інтелектуальної власності протягом строку дії трудового договору з роботодавцем та за його рахунок (в тому числі, наприклад, з використанням матеріалів та інформації роботодавця),
* працівник створив об'єкти інтелектуальної власності протягом строку дії трудового договору з роботодавцем та за його рахунок (в тому числі, наприклад, з використанням матеріалів та інформації роботодавця);


* створення об'єкту інтелектуальної власності входило до трудових обов'язків цього працівника, визначених трудовим договором посадовими інструкціями, або відповідно до письмового службового доручення (завдання) роботодавця, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності роботодавця.
* створення об'єкту інтелектуальної власності входило до трудових обов'язків цього працівника, визначених трудовим договором посадовими інструкціями, або відповідно до письмового службового доручення (завдання) роботодавця, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності роботодавця.
Рядок 32: Рядок 30:
Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності сторони можуть розподілити на власний розсуд, хоча у більшості випадків роботодавець залишає всі виключні майнові права інтелектуальної власності за собою. Якщо сторони не визначили умови розподілу між собою майнових прав інтелектуальної власності у договорі, застосуванню підлягають відповідні норми законодавства.
Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності сторони можуть розподілити на власний розсуд, хоча у більшості випадків роботодавець залишає всі виключні майнові права інтелектуальної власності за собою. Якщо сторони не визначили умови розподілу між собою майнових прав інтелектуальної власності у договорі, застосуванню підлягають відповідні норми законодавства.


Цивільний кодекс України передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Проте особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.
Цивільний кодекс України передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Проте особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2291 ст. 429 ЦКУ]).
 
У той же час, спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності визначають, що виключне майнове право на об'єкти інтелектуальної власності належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між працівником і роботодавцем. Разом з тим, певні особливості здійснення цього права встановлені для окремих об'єктів інтелектуальної власності, таких як винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо.
 
Так, відповідно до спеціальних законів у сфері промислової власності, право на отримання патенту на об'єкт промислової власності має роботодавець працівника-винахідника, але це право переходить до працівника-винахідника, якщо роботодавець протягом 4 місяців від дати отримання від винахідника повідомлення про створення об'єкту інтелектуальної власності не направить заявку на отримання патенту чи не передасть це право іншій особі, або не прийме рішення про збереження об'єкта інтелектуальної власності як конфіденційної інформації.  


У той же час, спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності визначають, що виключне майнове право на об'єкти інтелектуальної власності належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між працівником і роботодавцем. Разом з тим, певні особливості здійснення цього права встановлені для окремих об'єктів інтелектуальної власності, таких як винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо. Так, відповідно до спеціальних законів у сфері промислової власності, право на отримання патенту на об'єкт промислової власності має роботодавець працівника-винахідника, але це право переходить до працівника-винахідника, якщо роботодавець протягом 4 місяців від дати отримання від винахідника повідомлення про створення об'єкту інтелектуальної власності не направить заявку на отримання патенту чи не передасть це право іншій особі, або не прийме рішення про збереження об'єкта інтелектуальної власності як конфіденційної інформації. Важливо, що строк збереження роботодавцем об'єкту інтелектуальної власності як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати 4 років. У іншому випадку право на отримання патенту на відповідний об'єкт інтелектуальної власності переходить до працівника.
'''Важливо''', що строк збереження роботодавцем об'єкту інтелектуальної власності як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати <u>4</u> <u>роки</u>. У іншому випадку право на отримання патенту на відповідний об'єкт інтелектуальної власності переходить до працівника.


Таким чином, спеціальні закони та Цивільний кодекс України зовсім по-різному регулюють розподіл майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, між роботодавцем та працівником. Механізм у регулюванні ускладнюється також особливими правилами здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. Та оскільки Цивільний кодекс України є вищим актом в ієрархії законів порівняно з іншими законами, що регулюють цивільні відносини, та був прийнятий пізніше ця колізія має вирішуватись на користь Цивільного кодексу України відповідно до принципів lexsuperior та lexposterior з урахуванням особливих правил здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності.
Таким чином, спеціальні закони та Цивільний кодекс України зовсім по-різному регулюють розподіл майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, між роботодавцем та працівником. Механізм у регулюванні ускладнюється також особливими правилами здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. Та оскільки Цивільний кодекс України є вищим актом в ієрархії законів порівняно з іншими законами, що регулюють цивільні відносини, та був прийнятий пізніше ця колізія має вирішуватись на користь Цивільного кодексу України відповідно до принципів lexsuperior та lexposterior з урахуванням особливих правил здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності.
Рядок 57: Рядок 59:
== Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності ==
== Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності ==
Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт інтелектуальної власності. Такі права складаються з двох основних груп:
Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт інтелектуальної власності. Такі права складаються з двох основних груп:
* право на визнання людини творцем (автором, винахідником тощо) об'єкту інтелектуальної власності та
* право на визнання людини творцем (автором, винахідником тощо) об'єкту інтелектуальної власності;
* право на недоторканність об'єкту інтелектуальної власності.
* право на недоторканність об'єкту інтелектуальної власності.
Ці права не залежать від розподілу майнових прав інтелектуальної власності і назавжди залишаються за працівником, навіть якщо всі виключні майнові права на об'єкт інтелектуальної власності належать або передані роботодавцю. Особисті немайнові права не можуть бути відчужені, але деякі з них (наприклад, право на недоторканність твору) можуть належати також спадкоємцям працівника.
Ці права не залежать від розподілу майнових прав інтелектуальної власності і назавжди залишаються за працівником, навіть якщо всі виключні майнові права на об'єкт інтелектуальної власності належать або передані роботодавцю. Особисті немайнові права не можуть бути відчужені, але деякі з них (наприклад, право на недоторканність твору) можуть належати також спадкоємцям працівника.
Рядок 102: Рядок 104:
'''Важливо!'''
'''Важливо!'''


1) Дотримання законодавства про працю
1) Дотримання законодавства про працю:


Доповнення вже існуючих трудових договорів положеннями про об'єкт інтелектуальної власності або укладення письмових трудових договорів з відповідними положеннями, якщо раніше такі договори були укладені в усній формі, може розглядатися як зміна істотних умов праці відповідно до законодавства про працю. У зв'язку з цим рекомендується дотримуватися процедури зміни істотних умов праці, встановленої відповідним законодавством, включаючи завчасне повідомлення працівника.
Доповнення вже існуючих трудових договорів положеннями про об'єкт інтелектуальної власності або укладення письмових трудових договорів з відповідними положеннями, якщо раніше такі договори були укладені в усній формі, може розглядатися як зміна істотних умов праці відповідно до законодавства про працю. У зв'язку з цим рекомендується дотримуватися процедури зміни істотних умов праці, встановленої відповідним законодавством, включаючи завчасне повідомлення працівника.


2) Розподіл прав
2) Розподіл прав:


Важливо використовувати відповідні формулювання, що передбачають саме розподіл прав інтелектуальної власності, а не їх передання (відчуження), для уникнення ризику віднесення таких договорів до договорів про передачу прав, для яких законодавством встановлені певні додаткові вимоги, недотримання яких може призвести до визнання договору недійсним. Наприклад, предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладення договору.
Важливо використовувати відповідні формулювання, що передбачають саме розподіл прав інтелектуальної власності, а не їх передання (відчуження), для уникнення ризику віднесення таких договорів до договорів про передачу прав, для яких законодавством встановлені певні додаткові вимоги, недотримання яких може призвести до визнання договору недійсним. Наприклад, предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладення договору.


3) Перелік майнових прав інтелектуальної власності
3) Перелік майнових прав інтелектуальної власності:


Додатково до положень про належність усіх виключних майнових прав роботодавцю рекомендується визначити перелік прав інтелектуальної власності, які будуть належати роботодавцю, а також вичерпний перелік можливих способів використання об'єкту інтелектуальної власності для уникнення в майбутньому спорів, щодо яких прав та способів здійснено розподіл між сторонами.<br />
Додатково до положень про належність усіх виключних майнових прав роботодавцю рекомендується визначити перелік прав інтелектуальної власності, які будуть належати роботодавцю, а також вичерпний перелік можливих способів використання об'єкту інтелектуальної власності для уникнення в майбутньому спорів, щодо яких прав та способів здійснено розподіл між сторонами.<br />