Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності: відмінності між версіями

Пунктом 5 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.  

Вимога, згідно якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності працівника, не розповсюджується при звільненні у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.  

Згідно вимог ст. 43 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 5 ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.