Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Рядок 19: Рядок 19:
'''Об’єктивна сторона''' передбачає вчинення одного з таких діянь, які можуть виражатися як в активних діях, так і в бездіяльності:
'''Об’єктивна сторона''' передбачає вчинення одного з таких діянь, які можуть виражатися як в активних діях, так і в бездіяльності:
* несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина перша статті 172<sup>6</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20210417#n1839 КУпАП]):
* несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (частина перша статті 172<sup>6</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20210417#n1839 КУпАП]):
Для кваліфікації діяння за частиною першою статті 172<sup>6</sup> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] необхідним є встановлення  '''несвоєчасності подання декларації''', тобто подання поза строком, визначеним законом. Кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов’язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «'''щорічно до 1 квітня'''» (частина перша статті 45 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону Україн "Про запобігання корупції"], крім випадків припинення здійснення діяльності, коли цей термін визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0959-16#Text Порядком формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3], як '''двадцять робочих днів''' з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності.
Для кваліфікації діяння за частиною першою статті 172<sup>6</sup> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] необхідним є встановлення  '''несвоєчасності подання декларації''', тобто подання поза строком, визначеним законом. Кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов’язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «'''щорічно до 1 квітня'''» (частина перша статті 45 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону Україн "Про запобігання корупції"] (далі - Закон), крім випадків припинення здійснення діяльності, коли цей термін визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0959-16#Text Порядком формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3], як '''двадцять робочих днів''' з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності.


Конструктивною  ознакою цього правопорушення  є також несвоєчасне подання декларації ''без поважних на те причин''. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту [https://portal.nazk.gov.ua/login Національного агентства з питань запобігання корупції], витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Конструктивною  ознакою цього правопорушення  є також несвоєчасне подання декларації ''без поважних на те причин''. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв’язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту [https://portal.nazk.gov.ua/login Національного агентства з питань запобігання корупції], витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Рядок 26: Рядок 26:
'''Суб'єктивна сторона''' правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
'''Суб'єктивна сторона''' правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.


'''Суб'єкт''' - спеціальний, а саме особи, які відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону Україн "Про запобігання корупції"], зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
'''Суб'єкт''' - спеціальний, а саме особи, які відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.


'''<u>Детальніше див.:</u>''' "[[Порядок подання е-декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування]]"
'''<u>Детальніше див.:</u>''' "[[Порядок подання е-декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування]]"


За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого однією з частин статті 172<sup>6</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20210417#n1839 КУпАП], до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді <u>штрафу</u> (від 50 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з <u>конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік</u> або без такого.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого однією з частин статті 172<sup>6</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20210417#n1839 КУпАП], до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді <u>штрафу</u> (від 50 до 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) з <u>конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік</u> або без такого.
== Притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП) ==
== Притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ==
Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних в п. 3 [http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files//%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%20%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.05.2017%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83.pdf Інформаційного листа], що розглядаючи питання щодо наявності конфлікту інтересів у прийнятті участі особи, яка здійснює службові чи представницькі повноваження (судді, депутата сільської, селищної, міської, районної та обласної ради тощо), в голосуванні щодо обрання його на адміністративну посаду (голови, заступника, секретаря тощо) та підстав для притягнення цієї особи до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене ст. 172-7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], слід звернути увагу на таке.<br />
Беручи до уваги диспозиції статті 172<sup>7</sup> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та пункту 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:
* у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (частина перша статті 172<sup>7</sup> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
* у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (частина друга статті 172<sup>7</sup> [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
Аналіз термінів "потенційний інтерес" та "реальний інтерес", які містяться у частина перша статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р. А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими  повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії,  який  повинен  мати об’єктивний вираз, а також часовий взаємозв’язок між  прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.


Беручи до уваги диспозиції ст. 172-7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] та п. 2 примітки до цієї статті, можна констатувати, що порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати:
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
* у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів - наявної суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень (ч. 1 ст. 172-7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]);
* у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об’єктивність або неупередженість вчинення таких дій,  або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).<br />
 
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону], з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката Ульянова Р. А., щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими  повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії,  який  повинен  мати об’єктивний вираз, а також часовий взаємозв’язок між  прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.<br />
 
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.<br />


Таким  чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
Таким  чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов’язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
Рядок 46: Рядок 43:
# наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;  
# наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;  
# наявність повноважень на прийняття рішення;  
# наявність повноважень на прийняття рішення;  
# наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.<br />
# наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об’єктивність або неупередженість рішення.
   
   
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
----
<sup>*</sup>''[https://zib.com.ua/files/Golovam_apeliacijnih_sudiv_vid_2205_2017.pdf Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією]''
== Порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією==
== Порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією==
Протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складається уповноваженою на те посадовою особою, зокрема посадовою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) та Національного агентства з питань запобігання корупції (п. 1 ч. 1 ст. 255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]), і повинен відповідати вимогам ст. 256 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]<br />
Протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складається уповноваженою на те посадовою особою, зокрема посадовою особою органів внутрішніх справ (Національної поліції) та Національного агентства з питань запобігання корупції (п. 1 ч. 1 ст. 255 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]), і повинен відповідати вимогам ст. 256 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]<br />