Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ: відмінності між версіями

Наступне редагування →

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 == Вимоги до форми та змісту заповіту ==
-Заповіт — правочин, для дійсності якого закон вимагає обов’язкового дотримання встановленої форми. Оскільки виконання заповіту можливе лише після смерті заповідача, коли виправити недолік форми заповіту вже не можливо, невідповідність форми заповіту неминучою призведе до його  абсолютної нікчемності.<br>
+'''Заповіт''' — правочин, для дійсності якого закон вимагає обов’язкового дотримання встановленої форми. Оскільки виконання заповіту можливе лише після смерті заповідача, коли виправити недолік форми заповіту вже не можливо, невідповідність форми заповіту неминучою призведе до його  абсолютної нікчемності.<br>
 Як загальне правило закон встановлює письмову форму заповіту з нотаріальним посвідченням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 3 ст. 1247 ЦКУ)].<br>
 Заповіт особисто підписується заповідачем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.4 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, якщо заповідач у наслідок фізичної вади, хвороби, або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням заповіт може підписати інша фізична особа з повною цивільною дієздатністю,  у  порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 207 ЦКУ].<br>
 У цьому випадку, як того вимагає вищезазначена норма ЦКУ, підпис іншої особи на тексті заповіту, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.<br>
-Заповіт вважається вчиненим у день та час його посвідчення, тому на ньому обов’язково повинні бути вказані не тільки місце, а й дата та час його складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 1 ст. 1247 ЦКУ)].<br>
+'''Заповіт вважається вчиненим у день та час його посвідчення''', тому на ньому обов’язково повинні бути вказані не тільки місце, а й дата та час його складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 1 ст. 1247 ЦКУ)].<br>
-Слідує звернути увагу на те, що заповіт, підписаний заповідачем, набуває юридичної сили, тобто сили заповіту, тільки після його посвідчення нотаріусом (або особами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.ст. 1251 та 1252 ЦКУ)]. Попередні або наступні дії заповідача чи нотаріуса, що вчинюються в зв’язку з складанням заповіту (складання проекту заповіту, перенесення його на спеціальний бланк нотаріальних документів, реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі та т. і.) не мають вирішального значення для набуття чинності заповітом.  Тому час складання, підписання та посвідчення заповіту завжди буде співпадати, оскільки, як зазначалося вище, юридичної сили заповіт набуває саме за умови його нотаріального посвідчення. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 52 Закону України “Про нотаріат”]  запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Отже часом складання заповіту буде час, коли нотаріус вчинив запис про заповіт у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.<br>
+Слідує звернути увагу на те, що заповіт, підписаний заповідачем, набуває юридичної сили, тобто сили заповіту, тільки після його '''посвідчення нотаріусом''' (або особами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.ст. 1251 та 1252 ЦКУ)]. Попередні або наступні дії заповідача чи нотаріуса, що вчинюються в зв’язку з складанням заповіту (складання проекту заповіту, перенесення його на спеціальний бланк нотаріальних документів, реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі та т. і.) не мають вирішального значення для набуття чинності заповітом.  Тому час складання, підписання та посвідчення заповіту завжди буде співпадати, оскільки, як зазначалося вище, юридичної сили заповіт набуває саме за умови його нотаріального посвідчення. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 52 Закону України “Про нотаріат”]  запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Отже часом складання заповіту буде час, коли нотаріус вчинив запис про заповіт у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.<br>
 Нотаріально посвідчується лише той заповіт, який написано заповідачем власноручно або записано з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1248 ЦКУ]). У разі, якщо заповіт був записаний зі слів заповідача нотаріусом, він до його підписання повинен бути прочитаний заповідачем вголос у присутності нотаріуса, про що зазначається перед підписом заповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.7 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, коли з якихось то підстав (стан здоров’я, фізичні вади, неписьменність) заповідач не може особисто прочитати заповіт, його текст оголошується йому свідками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.11 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). В такому випадку на заповіті робиться відповідний запис з зазначенням причин, з яких заповідач не зміг особисто прочитати заповіт. Текст заповіту також має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них; дату народження; адресу місця проживання, реквізити документа, на підставі якого було встановлено їх особу. У випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 1253 ЦКУ], свідків повинно бути два. Також свідки можуть брати участь при складанні заповіту за особистим бажанням заповідача, але на такий випадок законом не регламентована кількість свідків, тому в цій ситуації при посвідченні заповіту може бути присутній і один свідок.<br>
-Зміст заповіту полягає перш за все в призначені спадкоємців з зазначенням майна, що буде передане їм в порядку спадкування. Закон закріпляє принцип свободи заповіту, у відповідності з яким заповідач має право на свій розсуд:<br>
+''Зміст заповіту полягає перш за все в призначені спадкоємців з зазначенням майна, що буде передане їм в порядку спадкування''. Закон закріпляє принцип свободи заповіту, у відповідності з яким заповідач має право на свій розсуд:<br>
 * заповідати майно будь-яким особам;
 * будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині;
@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 == Складання заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця скасовує попередній заповіт ==
 Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 1245 ЦК України] частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.<br>
-Виходячи із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.ч. 2, 3 ст. 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:<br>
+Виходячи із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.ч. 2, 3 ст. 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив '''правила''', що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:<br>
 * по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;
 * по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.
@@ Рядок 43: / Рядок 43: @@
 Предмет заповідального відказу надається відказоодержувачу у формі зобов’язання, де спадкоємець – боржник, а відказоодержувач – кредитор. Природно, що при цьому право вимоги відказоодержувач має не по відношенню до всього спадкового майна і не до всіх спадкоємців, а тільки до того, частка якого обтяжена відказом.<br>
 Захисту майнових інтересів спадкоємця служить наступне закріплене в законі правило: спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов’язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 1238 ЦКУ]).<br>
-Спадкоємець, обтяжений заповідальним відказом, звільняється від обов’язку його виконати в наступних випадках:<br>
+Спадкоємець, обтяжений заповідальним відказом, '''звільняється від обов’язку його виконати в наступних випадках''':<br>
 * якщо відказоодержувач помер до відкриття спадщини;
 * якщо він відмовився від одержання легату;
 * якщо відказоодержувач позбавлений права на одержання спадщини як нікчемний спадкоємець.
 Від заповідального відказу слід відрізняти особливий вид заповідального розпорядження – покладання. Суть його полягає у тому, що заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1240 ЦКУ]).<br>
-Оскільки покладання – це дія, спрямована на досягнення загальнокорисної мети, вимагати його виконання має право вельми широке коло осіб. Серед них, зокрема, заінтересовані особи, будь-який з спадкоємців, а також виконавець заповіту.<br>
+Оскільки '''покладання''' – це дія, спрямована на досягнення загальнокорисної мети, вимагати його виконання має право вельми широке коло осіб. Серед них, зокрема, заінтересовані особи, будь-який з спадкоємців, а також виконавець заповіту.<br>
 Заповідач має право не тільки призначити спадкоємця на свій розсуд, але й зазначити у заповіті іншого спадкоємця на той випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1244 ЦКУ]).  Така правова конструкція називається підпризначенням спадкоємця, або спадковою субституцією.<br>
 Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 2.1. Порядку] заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.<br>
-Заповіт не може містити розпоряджень, які суперечать чинному законодавству. Наприклад, не можна посвідчувати заповіт, за яким майно передається в користування спадкоємцеві, оскільки майно заповідають лише у власність. Не можуть бути висунуті умови щодо подальшого розпорядження успадкованим майном, як-то: продаж майна та передача виручених сум іншим особам, заборона відчуження успадкованого майна протягом певного строку тощо, оскільки це обмежує право власності спадкоємця на успадковане майно.<br>
+Заповіт ''не може містити розпоряджень, які суперечать чинному законодавству''. Наприклад, не можна посвідчувати заповіт, за яким майно передається в користування спадкоємцеві, оскільки майно заповідають лише у власність. Не можуть бути висунуті умови щодо подальшого розпорядження успадкованим майном, як-то: продаж майна та передача виручених сум іншим особам, заборона відчуження успадкованого майна протягом певного строку тощо, оскільки це обмежує право власності спадкоємця на успадковане майно.<br>
 [[Категорія:Спадкове право]]