Контроль у сфері благоустрою населених пунктів. Інспекції з благоустрою. Громадські інспектори. Відповідальність

Нормативно-правова база

1. Закон України «Про благоустрій населених пунктів»
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення
3. Кодекс адміністративного судочинства України
4. Типові правила благоустрою території населеного пункту, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.11.2017 № 310,
5. Положення про громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів, затверджене наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 16.01.2007 N 7

Контроль у сфері благоустрою населених пунктів

Контроль у сфері благоустрою Контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів
Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.
Самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Самоврядний контроль за станом благоустрою населених пунктів здійснюється шляхом:

1) проведення перевірок території;

2) розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян;

3) участі в обговоренні проектів благоустрою територій населених пунктів, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

4) подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об'єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території населеного пункту.

Положення про інспекцію з благоустрою населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною або міською радою на підставі Типового положення про інспекцію з благоустрою населеного пункту ,затвердженого наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 04.07.2023 №565

Громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів згідно з положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Інспекції з благоустрою

Інспекція з благоустрою населеного пункту (далі - Інспекція) може утворюватися сільськими, селищними, міськими радами.

Основними завданнями Інспекції є здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту та виконанням правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань:

• проводить перевірки території населеного пункту щодо стану їх благоустрою;

• здійснює складання протоколів про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;

• забезпечує подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об’єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, правил благоустрою території населеного пункту;

• вживає заходів щодо зупинення робіт, які проводяться самовільно і порушують стан благоустрою населеного пункту;

• сприяє забезпеченню чистоти і порядку в населеному пункті;

• бере участь в обговоренні проєктів благоустрою територій населеного пункту, іншої технічної документації з питань благоустрою і вносить відповідні пропозиції на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

• вносить пропозиції щодо розвитку та поліпшення стану благоустрою територій населеного пункту, удосконалення правил благоустрою території населеного пункту;

• бере участь та безпосередньо розглядає звернення підприємств, установ, організацій і громадян з питань, що відносяться до компетенції Інспекції;

• бере участь у координації діяльності та навчанні громадських інспекторів з благоустрою;

• вживає заходів щодо запобігання порушень законодавства в сфері благоустрою населених пунктів;

• інформує відповідні сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи про результати планових та позапланових перевірок;

• здійснює інші повноваження відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Інспекція має право:

• одержувати у встановленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи і матеріали для виконання покладених на неї завдань;

• залучати в установленому порядку громадських інспекторів з благоустрою населених пунктів, фахівців підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

• брати участь у межах своєї компетенції у роботі комісій, що утворюються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами;

• надавати інформацію органам державного контролю відповідно до законодавства;

• скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції, проводити семінари і навчання з метою підвищення кваліфікації працівників.

У разі створення Інспекції як виконавчого органу відповідної сільської, селищної або міської ради відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» призначається керівник інспекції, який:

• здійснює керівництво Інспекцією;

• забезпечує в межах своєї компетенції виконання покладених на Інспекцію завдань;

• подає на затвердження сільському, селищному, міському голові кошторис та штатний розпис Інспекції в межах граничної чисельності та фонду оплати праці її працівників;

• розподіляє обов’язки між своїми заступниками, керівниками структурних підрозділів, у разі їх наявності, та іншими працівниками Інспекції;

• заохочує та притягає до дисциплінарної відповідальності працівників Інспекції;

• забезпечує виконання завдань, покладених на Інспекцію;

• організовує і контролює роботу працівників Інспекції.

Призначення на посади та звільнення з посад працівників Інспекції здійснюється відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Інспекція має круглу печатку із своїм найменуванням, бланк, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Громадські інспектори

Громадські інспектори благоустрою населених пунктів:

1) беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів;

2) проводять перевірки і складають протоколи про порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів і подають їх органам державного контролю у цій сфері та правоохоронним органам для притягнення винних до відповідальності;

3) надають допомогу органам державного контролю у сфері благоустрою населених пунктів у діяльності щодо запобігання порушенням законодавства про благоустрій населених пунктів;

4) здійснюють інші повноваження відповідно до закону.

Результати громадського контролю за станом благоустрою територій підлягають оприлюдненню на зборах мешканців відповідної території та розгляду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному законодавством.

Відповідальність за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів

До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у:

1) порушенні встановлених норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів;

2) проектуванні об'єктів благоустрою населених пунктів з порушенням затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації та державних будівельних норм;

3) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів благоустрою;

4) порушенні правил благоустрою територій населених пунктів;

5) порушенні режиму використання і охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення;

6) самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою населеного пункту;

7) пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою населених пунктів;

8) знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів";

9) забрудненні (засміченні) території населеного пункту;

10) неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо.

Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень у сфері благоустрою населених пунктів.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.

Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об'єкта благоустрою або довкілля.

Згідно зі статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 - 1360 гривень) і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 -1700 гривень).

Відповідно до ст. 255 КпАП складати протокол за порушення, передбачені ст. 152 КпАП, мають право уповноважені на те посадові особи:

• органів Національної поліції;

• посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад;
• член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (ст. 257 КпАП).

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 152 КпАП.

Водночас необхідно враховувати положення ст. 288 КпАП, яка встановлює порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. В ній, зокрема, зазначається, що:
— постанову адміністративної комісії може бути оскаржено до виконавчого комітету відповідної ради або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП;
— рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради може бути оскаржено до відповідної ради або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КпАП.
Враховуючи означене вище, доцільно, аби уповноважена особа направляла протокол спочатку до відповідної адміністративної комісії.
За загальними правилами ст. 276 КпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. При цьому частиною шостою вказаної статті уточнено, що адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
В свою чергу ст. 277 КпАП визначено граничний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення — він становить п’ятнадцять днів з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення (ст. 283 КпАП).
Відповідно до ст. 284 КпАП у справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 КпАП;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 КпАП.
Слід зазначити, що КпАП відмінено такий вид відповідальності як попередження.
Крім того, відповідно до статті 153 КпАП знищення або пошкодження об’єктів озеленення в межах населених пунктів, пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів (170 -510 гривень) і на посадових осіб або фізичних осіб-підприємців – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів (510 - 850 гривень).