Звернення засуджених, у тому числі щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги, і порядок їх розгляду: відмінності між версіями

== Звернення засуджених і порядок їх розгляду ==

Справжня велич держави полягає в добробуті та безпеці її громадян. Час визначає необхідність спрямування юридичної науки, насамперед, на забезпечення істини й справедливості, захист прав та свобод людини, честі, гідності й репутації добропорядних громадян. Без цього неможливо закласти духовну, моральну культурну основу майбутнього.<br />

Існують недоліки чинного законодавства, зокрема в тій частині, що пов’язана з недосконалістю процедур реалізації прав людини у кримінально-виконавчій сфері, у тому числі права на звернення за захистом своїх прав, як до органів державної влади у широкому розумінні, так і безпосередньо до пенітенціарних органів. Можливість звернення до органів влади за захистом своїх прав чи публічною інформацією є додатковою гарантією засудженим повною мірою реалізувати свої права, передбачені Конституцією України та міжнародними конвенціями ([http://Конвенція%20про%20права%20людини Конвенція про права людини], [http://Конвенція%20про%20правову%20допомогу%20і%20правові%20відносини%20у%20цивільних,%20сімейних%20і%20кримінальних%20справах Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах]). Реалізація права на звернення – важливий інструмент для осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі та мають достатньо обмежень, передбачених законодавчими актами та вироком суду.<br />

== Право на звернення ==

Відповідно, до [http://ст.1%20Закону%20України%20«Про%20звернення%20громадян» ст.1 Закону України «Про звернення громадян»] - громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Проте, зустрічаються випадки, коли засуджені зловживають вищезазначеними правами на нормами. [http://Мінімальні%20стандартні%20правила%20поводження%20з%20в'язнями Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями] зазначають, що заяви повинні розглядатися терміново і відповідати на них потрібно без затримки, за винятком заяв, що мають поверховий або безпредметний характер (ч.4 ст.36).<br />

Відповідно до ст.113 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/page4 Криміналь-виконавчого кодексу України] засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості.Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії.  

== Права засуджених ==

* на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання. Адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов'язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань;

* на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню. Заходи впливу можуть застосовуватися до засуджених виключно на підставі закону; засуджені не можуть бути піддані медичним або іншим подібним дослідженням незалежно від їх згоди;

На сьогоднішній день право засуджених до позбавлення волі на звернення та листування, навіть з обмеженнями, встановленими кримінально-виконавчим законодавством, у повному обсязі в установах виконання покарань не гарантується і в цьому напрямку ще слід плідно попрацювати і законодавцю, і органам, що реалізують державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.<br /><br />

[[Категорія:Доробити]]