Відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 Кримінального кодексу України: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 82: | Рядок 82: | ||
У випадках, коли наркотичний засіб або психотропну речовину було одночасно виготовлено і для власного вживання, і для збуту, дії винного необхідно кваліфікувати за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14.#Text 307 і 309 КК України]. | У випадках, коли наркотичний засіб або психотропну речовину було одночасно виготовлено і для власного вживання, і для збуту, дії винного необхідно кваліфікувати за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/2341-14.#Text 307 і 309 КК України]. | ||
== Звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 309 КК України == | == Звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 309 КК України == | ||
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Частина четверта статті 307 КК України] передбачає спеціальний вид обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Частина четверта статті 307 КК України] передбачає спеціальний вид обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною першою статті 309 КК України]. Так, особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю кримінальних правопорушень, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу). Передумовою такого звільнення є вчинення даною особою однієї чи кількох дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною першою статті 309 КК України], незалежно від того, закінченими чи незакінченими вони були, проте перелік дій є вичерпним. У випадку, якщо особа вчинила згадані вище дії за наявності кваліфікуючих обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частинами другою або третьою статті 309 КК України], передумова такого звільнення відсутня. | ||
Поряд з цим, частиною четвертою статті 309 Кримінального кодексу України передбачено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті. Тобто, підстава звільнення особи від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною першою статті 309 КК України], складається з двох елементів, а саме: добровільного звернення цієї особи до лікувального закладу і початку її лікування від наркоманії. | |||
Згадана вище норма права заохочує особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною першою статті 309 КК України] і захворіла на наркоманію, добровільно пройти лікування від наркотичної залежності. | |||
Особою, хворою на наркоманію, визнається така особа, якій у встановленому порядку медичним закладом встановлено діагноз '''«наркоманія» -''' хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенціями ООН чи Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України і який характеризується психічною або фізичною залежністю від них ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/62/95-%D0%B2%D1%80 стаття 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»]). | |||
Особа за власним вибором має право на звернення до лікувального закладу, зареєстрованого у встановленому законом порядку, яким може бути як державна лікарня, диспансер, поліклініка, так і установи недержавної форми власності, зареєстровані у встановленому законом порядку (наприклад, клініки, медичні центри, кабінети тощо). Звернення і початок лікування повинні мати місце після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною першою статті 309 КК України], але <u>до закінчення трирічного строку давності</u>. | |||
Звернення визнається добровільним, якщо особа за своєю волею (необов'язково за своєю ініціативою) звертається до лікувального закладу, усвідомлюючи, що має можливість безперешкодно вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною першою статті 309 КК України]. Якщо особа звертається до лікувального закладу у зв'язку із викриттям її участі у цьому кримінальному правопорушенні, таке звернення вважається не добровільним, а вимушеним. | |||
Звернення визнається добровільним, якщо особа за своєю волею (необов'язково за своєю ініціативою) звертається до лікувального закладу, усвідомлюючи, що має можливість безперешкодно вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною першою статті 309 КК України]. Якщо особа звертається до лікувального закладу у зв'язку | |||
Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на цій підставі, слід з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 пункт 23 постанови Пленуму]). | Вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на цій підставі, слід з'ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено, і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02 пункт 23 постанови Пленуму]). | ||
