Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб. | В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб. | ||
Розтрата вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення, при розтраті | Розтрата вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення, при розтраті на момент пред’явлення вимоги про повернення ввірене майно у винного відсутнє. | ||
Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням. | Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням. | ||
Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така-правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод [[Договір підряду|підряду]], [[Договір найму (оренди)|оренди]], [[Договір комісії|комісії]], [[Договір прокату: поняття, характеристика та особливості правового регулювання|прокату]], [[Договір перевезення вантажу|перевезення]], [[Договір зберігання|схову]], майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна. | Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така-правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод [[Договір підряду|підряду]], [[Договір найму (оренди)|оренди]], [[Договір комісії|комісії]], [[Договір прокату: поняття, характеристика та особливості правового регулювання|прокату]], [[Договір перевезення вантажу|перевезення]], [[Договір зберігання|схову]], майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна. | ||
* '''''заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем''''' (за умови, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває в його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном). | *'''''заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем''''' (за умови, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває в його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном). | ||
Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Наприклад, службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно отримує премії, надбавки до зарплати. Закінченим цей злочин визнається з моменту незаконного, безоплатного заволодіння майном. | Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Наприклад, службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно отримує премії, надбавки до зарплати. Закінченим цей злочин визнається з моменту незаконного, безоплатного заволодіння майном. | ||
На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майно офіційно наданих йому за посадою службових повноважень. | На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майно офіційно наданих йому за посадою службових повноважень. | ||
Якщо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем було пов'язане з внесенням такою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншим підробленням документів або складанням і видачею завідомо неправдивих документів, дії винного потребують кваліфікації за сукупністю | Якщо заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем було пов'язане з внесенням такою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншим підробленням документів або складанням і видачею завідомо неправдивих документів, дії винного потребують кваліфікації за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених відповідними частинами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статей 191, 366 КК України]. | ||
Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд. | Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд. | ||
=== Суб’єктивна сторона злочину | ===Суб’єктивна сторона злочину=== | ||
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. | Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. | ||
=== Суб’єкти злочину === | ===Суб’єкти злочину=== | ||
Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 191 КК України], може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього злочину, було ввірене чи перебувало в її віданні. | Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 191 КК України], може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього злочину, було ввірене чи перебувало в її віданні. | ||
Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 КК України]) може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 примітки 1 і 2 до стаття 364 КК України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК України]. | Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 КК України]) може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 примітки 1 і 2 до стаття 364 КК України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК України]. | ||
== Кваліфікуючі ознаки == | ==Кваліфікуючі ознаки == | ||
Кваліфікуючими обставинами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення їх: | Кваліфікуючими обставинами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення їх: | ||
# повторно (вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями 185-187, 189-191, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 КК України]) або за попереднім зговором групою осіб; | #повторно (вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями 185-187, 189-191, 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1209 КК України]) або за попереднім зговором групою осіб; | ||
# у великих розмірах (на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення); | # у великих розмірах (на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення); | ||
#в умовах воєнного або надзвичайного стану; | #в умовах воєнного або надзвичайного стану; | ||
# особливо великих розмірах (на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення); | #особливо великих розмірах (на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення); | ||
# організованою групою. | #організованою групою. | ||
== Санкція (покарання) == | ==Санкція (покарання) == | ||
1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, - | 1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, - | ||
| Рядок 64: | Рядок 64: | ||
караються <u>позбавленням волі</u> на строк від семи до дванадцяти років з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років та з конфіскацією майна. | караються <u>позбавленням волі</u> на строк від семи до дванадцяти років з <u>позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю</u> на строк до трьох років та з конфіскацією майна. | ||
== Відмежування від інших кримінальних правопорушень == | ==Відмежування від інших кримінальних правопорушень == | ||
Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як [[крадіжка]] за статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 КК України]. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 191 КК України]. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 за статтями 185, 186 або 187 КК України]. | Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як [[крадіжка]] за статтею 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1273 КК України]. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 191 КК України]. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 за статтями 185, 186 або 187 КК України]. | ||
| Рядок 72: | Рядок 72: | ||
Якщо службова особа спочатку звертає на свою користь чуже майно шляхом зловживання своїм службовим становищем, а потім з метою приховати вчинений нею злочин зловживає своїм службовим становищем, її дії потребують кваліфікації за правилами реальної сукупності злочинів - за відповідними частинами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статей 191 і 364 КК України]. | Якщо службова особа спочатку звертає на свою користь чуже майно шляхом зловживання своїм службовим становищем, а потім з метою приховати вчинений нею злочин зловживає своїм службовим становищем, її дії потребують кваліфікації за правилами реальної сукупності злочинів - за відповідними частинами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статей 191 і 364 КК України]. | ||
== Судова практика == | ==Судова практика == | ||
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/89564210 Постанова Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 761/29684/15-к (провадження № 51-21км20)] | *[https://reyestr.court.gov.ua/Review/89564210 Постанова Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 761/29684/15-к (провадження № 51-21км20)] | ||
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/76207261 Ухвала Верховного Суду від 23 серпня 2018 року у справі № 0912/1638/12 (провадження № 51-2735км18)] | *[https://reyestr.court.gov.ua/Review/76207261 Ухвала Верховного Суду від 23 серпня 2018 року у справі № 0912/1638/12 (провадження № 51-2735км18)] | ||
== Див. також == | ==Див. також == | ||
* [[Крадіжка]] | *[[Крадіжка]] | ||
* [[Грабіж]] | *[[Грабіж]] | ||
* [[Шахрайство]] | *[[Шахрайство]] | ||
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]] | [[Категорія:Кримінальні правопорушення]] | ||
