Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї в Україну, рух, розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану: відмінності між версіями

Повна тема консультації: "'''Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану".'''

== '''Нормативна база''' ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний Кодекс України] (далі - КК України)

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закону України «Про інформацію»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#Text Наказ Центрального управління Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 «Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю»]

== '''Загальне законодавче визначення поняття та юридичних складові правопорушення''' ==

Поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

'''[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=33156 Зброя]''' - пристрої та прилади, спеціально виготовлені, конструктивно призначені та технічно придатні для неодноразового ураження живої або іншої цілі, які не мають прямого виробничого чи господарсько-побутового призначення.

== '''Кримінально-правова характеристика вказаного кримінального правопорушення''' ==

=== '''Об’єкт правопорушення (злочину)''' ===

'''Родовий об’єкт злочину''' – суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text Закону України «Про інформацію»], наказу Головнокомандувача Збройних Сил України № 73 від 03.03.2022 щодо заборони розповсюдження інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, а саме:

* найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об’єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування;

* чисельність особового складу військових частин (підрозділів);

* реєстраційні номери, прапори або інші позначки на озброєнні та військовій техніці іноземного виробництва, що надавалася у рамках матеріально-технічної допомоги від країн-партнерів, які безпосередньо можуть свідчити про країну походження зразка озброєння та військової техніки;

* оприлюднення фото- або відеоматеріалів зі знищеними (ураженими, пошкодженими) зразками озброєння та військової техніки іноземного виробництва, які надавалися у рамках матеріально-технічної допомоги від країн-партнерів.

=== '''Суб’єкт правопорушення (злочину)''' ===

У розумінні загальної частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] суб'єктом вказаного кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] може наставати кримінальна відповідальність.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 22 КК України] за вчинення вищевказаного кримінального правопорушення кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.

=== '''Об’єктивна сторона правопорушення (злочину)''' ===

Об’єктивною стороною вказаного кримінального правопорушення можна характеризувати як несанкціоноване поширення інформації (усно, через месенджер, по телефону тощо хоча  б одній особі) (первинно або вторинно) про:

a)    зброї;

c)    та бойових припасів.

Дії особи (-іб) повинні бути вичинені в умовах надзвичайного, воєнного стану.

Санкціоноване, Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційними джерелами країн-партнерів, поширення інформації не є кримінальним правопорушенням у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 114-2 КК України]. Тому у разі несанкціонованого поширення інформації, вчинене без дозволу вищевказаних органів влади,  саме такі дії будуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення.

=== '''Суб’єктивна сторона правопорушення (злочину)''' ===

Суб’єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується виною у вигляді прямого чи не прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання або не бажає, але свідомо припускає їх настання .

Мотиви можуть бути різні: користь, помста тощо.

== '''Кримінальна відповідальність за скоєння кримінального правопорушення''' ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частини 1 статті 114-2 Кримінального кодексу України] за поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, якщо така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану - '''карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.'''

Крім того, на практиці при постановлені вироку судами також застосовуються  положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтею 96-1, 96-2 КК України] в частині вирішення долі речових доказів, а саме:

* згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною 1 статті 96-1 КК України] спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

* відповідно до пункту 4 частини 1 статтею 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання;

=== '''Примінення щірого каяття за даними видами справ''' ===

Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до розуміння правової природи та значення поняття щирого каяття, наданих у правових позиціях, викладених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-05#Text п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»], щире каяття є сукупністю невід`ємних одне від одного складових, що характеризують об`єктивне ставлення винуватої особи до вчиненого злочину і полягають у повному визнанні своєї провини у вчиненні злочину, висловлюванні жалю з цього приводу та бажання виправити ситуацію, що склалася, а так саме й готовність нести відповідальність. Тобто, всі ці фактори правової поведінки обвинуваченого є невід`ємними складовими щирого каяття. Такої позиції додержується й Верховний Суд у своїх чисельних рішеннях (ВС ККС [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73029783 №759/7784/15-к від 22.03.2018 року]; [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77088300 № 756/4830/17-к від 09.10.2018 року]).

=== Приклади судових рішень у данній категорій справ ===

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/109325339 Вирок Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/108974530 Вирок Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська]

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/109361225 Вирок Заводський районний суд м. Миколаєва]

== '''Див. також''' ==

Якщо дії особи (-іб) не можливо віднести до складу кримінального правопорушення передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 114-2 КК України], діяння особи можуть інкримінуватися як державна зрада або шпигунство.

[[Державна зрада]]

[[Категорія: Кримінальне право]]

[[Категорія: Правоохоронні органи]]

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

[[Категорія:Воєнний стан]]