Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 6: Рядок 6:
<div align="justify">
<div align="justify">
Відповідно до ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.                                                                                                                                                                                                                           
Відповідно до ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.                                                                                                                                                                                                                           
 
У ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] не визначається безпосередньо розмір завдатку, а відтак він визначається на розсуд сторін. Можна лише припустити, що в договірній практиці він має бути меншим від основної суми боргу.
Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку:                                                                                                                                       
Аналіз цього визначення дозволяє виділити наступні ознаки завдатку:                                                                                                                                       
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання;  
;:а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно. А враховуючи те, що відповідно до ст. 190 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] майном є речі, а також майнові права та обов'язки, закон допускає передачу в якості завдатку рухомих речей та майнових прав. На практиці завдаток найчастіше передається у вигляді грошової суми. Майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання (вартість рухомого майна, що передається за зобов'язанням). В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання;  
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються;  
;:б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору. Інакше кажучи, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються;  
;:в) завдаток виконує три основні функції: - платіжну (завдаток видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання.
Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.
Предметом завдатку є грошова сума, рухоме майно, речі матеріального світу, які можна вільно переміщувати у просторі (наприклад, велосипед, мобільний телефон тощо). Речі, на які накладена заборона на вільний обіг, не можна використовувати у вигляді завдатку.
</div>
</div>
== Функції завдатку==
Із змісту ч. 1 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] випливає, що завдаток виконує три функції.<br />
Перша функція — платіжна. Сутність цієї функції полягає в тому, що завдаток, який видається боржником за основним зобов’язанням та отримання його кредитором, являє собою часткове виконання зобов’язання боржником, і зараховується в рахунок виконаного в майбутньому зобов’язання, одночасно виступаючи доказом того, що таке зобов’язання буде виконано. Але варто зазначити, що платіжна функція завдатку виявляється лише у випадку виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.<br />
Особливою функцією завдатку є доказова функція, оскільки вона безпосередньо випливає з визначення даного способу забезпечення виконання зобов’язання. Так, у разі невиконання сторонами вимог закону, за яким договір вважається укладеним, надання і отримання завдатку є безумовним доказом укладення договору. <br />
Забезпечувальна функція є головною функцією не лише завдатку, а й будь-якого іншого способу забезпечення виконання зобов’язання. Призначення такої функції полягає в тому, що несприятливі майнові наслідки, які настають у разі невиконання договору[3], спонукають обидві сторони виконувати головне зобов’язання з метою уникнення таких наслідків. Правовий вплив завдатку на винну у невиконанні зобов’язання сторону визначається в тому, що якщо у порушенні зобов’язання винна сторона, яка надала завдаток, то він залишається в іншої сторони, а якщо порушення зобов’язання сталося з вини особи, яка отримала завдаток, то вона повинна повернути завдаток та додатково сплатити суму розміру завдатку або його вартості. Саме втрата завдатку однією стороною або повернення його в подвійному розмірі іншою стороною складають принцип забезпечувальної функції завдатку. <br />
== Форма та істотні умови  договору завдатку ==
== Форма та істотні умови  договору завдатку ==
<div align="justify">
<div align="justify">
Рядок 72: Рядок 78:
Частиною 4 статтті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8001 ЦПК України] визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 4 статтті 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8001 ЦПК України] визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.


'''''Правові висновки щодо застосування норм права при розгляді справ щодо невиконання зобов'язань забезпечених завдатком, викладені у постановах Верховного сду України:'''''  
'''''Правові висновки щодо застосування норм права при розгляді справ щодо невиконання зобов'язань забезпечених завдатком, викладені у постановах Верховного суду України:'''''  


'''від 11.10.2019 у справі № 569/12745/13-ц''', в якій судом зазначено, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договорів в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.
'''від 11.10.2019 у справі № 569/12745/13-ц''', в якій судом зазначено, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договорів в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором.
Рядок 84: Рядок 90:
Таку ж позицію ВССУ викладено у справі про стягнення грошових коштів, переданих за попереднім договором купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання ('''ухвала ВССУ від 14.12.2016 у справі № 676/9189/14-ц''').
Таку ж позицію ВССУ викладено у справі про стягнення грошових коштів, переданих за попереднім договором купівлі-продажу нежитлових будівель та обладнання ('''ухвала ВССУ від 14.12.2016 у справі № 676/9189/14-ц''').


'''від 23.07.2018 у справі № 461/5297/16-ц''' розяснюється, коли можливо стягнути завдаток, а коли така передана сума є авансом.
'''від 23.07.2018 у справі № 461/5297/16-ц''' роз'яснюється, коли можливо стягнути завдаток, а коли така передана сума є авансом.


У вказані постанові суд дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2782 546 ЦК України] виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У вказані постанові суд дійшов висновку, що відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2782 546 ЦК України] виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php/Порядок_пред%27явлення_позову_про_стягнення_коштів_виплачених_в_рахунок_завдатку._Правова_позиція._Судова_практика