Умови приймання, утримання і відрахування з будинку-інтернату громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, геріатричного пансіонату: відмінності між версіями

→ Особа, її законний представник чи орган опіки та піклування (якщо опіку над підопічними здійснює орган опіки та піклування) звертається до структурним підрозділом з питань соціального захисту населення з метою отримання '''путівки''', згідно з якою особа приймається до інтернату. Для цього структурному підрозділу з питань соціального захисту населення необхідно надати:

# заяву про прийняття особи до інтернату;

# паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

# медична картку про стан здоров’я з висновком про необхідність стороннього догляду;

# довідку про розмір призначеної пенсії;

# довідку медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності особи, що приймається до інтернату (за наявності групи інвалідності);

# довідку про склад сім'ї за встановленою формою.

30 денний термін з дня подачі заяви із необхідними документами.

У разі відмови управлінням соціального захисту населення у видачі путівки до будинку-інтернату, вказане рішення можливо оскаржити до вищестоящих органів.

Прийняте рішення управління соціального захисту населення, щодо відмови у виданні путівки до будинку-інтернату можливо оскаржити до суду, в порядку адміністративного судочинства.

 

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Порядок звернення до суду регламентований процесуальним законодавством, зокрема Кодексом адміністративного судочинства України (надалі – КАС). Так , стаття 2 КАС визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження ([[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|Провадження в адміністративній справі]]).

 

Згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України], адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч.1. ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України],  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

== Утримання в будинку-інтернаті: ==

'''Особам з інвалідністю і пенсіонерам''', які проживають  у будинку-інтернаті, пенсія виплачується відповідно до ст. 88 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"].

'''Особи,  які приймаються до будинку-інтернату,''' проходять санітарну  обробку,  переодягаються  в  одяг  будинку-інтернату  і проходять карантин в окремому ізольованому приміщенні протягом  14 днів,  після  чого,  якщо  у них  не  буде  виявлено інфекційних захворювань, переводяться на постійне проживання у відповідні кімнати.

Адміністрація  будинку-інтернату  на  підставі  чинного законодавства виконує обов'язки опікуна  (піклувальника)  щодо підопічних, яким органами опіки чи піклування опікуни (піклувальники) не призначені, і одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки чи піклування над тими підопічними, які того потребують.

Дозвіл на  вибуття  підопічного надається з урахуванням висновку лікаря  про можливість тимчасового залишення будинку-інтернату. Якщо особи, які проживають у будинку-інтернаті, потребують стаціонарної  медичної  допомоги  (санаторно-курортного лікування), вони направляються до відповідних лікувально-профілактичних або санаторно-курортних закладів.

* рішення органу опіки та піклування про переведення до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності опікуна).

* путівки, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.

'''Переведення підопічного інтернату, якому встановлено інвалідність та/або якому виповнилось 60 років, із будинку-інтернату для осіб з інвалідністю до геріатричного пансіонату''' проводиться за його бажанням. Підопічний, який не виявив бажання щодо переведення до геріатричного пансіонату, може залишитися у будинку-інтернаті.

* смертю підопічного (після отримання свідоцтва про смерть або його копії).

Про тимчасове вибуття, повернення, переведення та відрахування підопічного інтернат у триденний строк інформує: