Порядок приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку (за межами населеного пункту): відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Inna.shara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Inna.shara (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:


== Загальні поняття ==
== Загальні поняття ==
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 3 Земельного кодексу України]).
Земельні відносини регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 3 Земельного кодексу України]).


Право власності на землю набувається та реалізується на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], Земельного кодексу України, а також інших законів, що видаються відповідно до них ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 78 Земельного кодексу України).]
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], а також інших законів, що видаються відповідно до них ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 78 Земельного кодексу України).]


За нормою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 116 Земельного кодексу України] громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону.
За нормою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 116 Земельного кодексу України] громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] або за результатами аукціону.


Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначенні [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України].
Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначенні [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 122 Земельного кодексу України].


[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Статтею 38 Земельного ко­дексу України] встановлено, що для земель житлової та громадської за­будови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які ви­користовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування.
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Статтею 38 Земельного ко­дексу України] встановлено, що до земель житлової та громадської за­будови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які ви­користовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування.


Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 39 цього ж Кодексу] використання земель жит­лової та громадської забудови здійс­нюється відповідно до генерально­го плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статті 39 цього ж Кодексу] використання земель жит­лової та громадської забудови здійс­нюється відповідно до генерально­го плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Рядок 24: Рядок 24:
Розмі­щення житлових будинків має бути в межах населеного пункту. Виключенням з цього можуть бути лише випадки розміщення жит­лових будинків для працівників деяких галузей господарства (відо­мче житло), які потребують про­живання у віддалених від населе­ного пункту місцях, наприклад, для лісників, залізничників тощо.
Розмі­щення житлових будинків має бути в межах населеного пункту. Виключенням з цього можуть бути лише випадки розміщення жит­лових будинків для працівників деяких галузей господарства (відо­мче житло), які потребують про­живання у віддалених від населе­ного пункту місцях, наприклад, для лісників, залізничників тощо.


як нежитлова будівля за межами населеного пункту могла бути пе­реведена у житлову. Крім того, господарський двір колишнього КСП розташовувався на землях товарного сільськогосподарського виробництва, які свого часу були передані у колективну власність цього КСП і до сьогодні перебу­вають у колективній власності.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Зе­мельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указів Президента України від 10 листопада 1994 року № 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського ви­робництва»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паюван­ня земель, переданих у колектив­ну власність сільськогосподарсь­ким підприємствам і організаціям»] землі, які використовували кол­госпи на праві простійного корис­тування, передавалися їм у колек­тивну власність, що посвідчувалося державними актами на право колективної власності із списком- додатком членів цього КСП. При цьому статтею 5 Земельно­го кодексу в редакції 1992 року було встановлено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності.
 
Відповідно до Зе­мельного кодексу України 1992 року та Указів Президента України від 10 листопада 1994 року № 666 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського ви­робництва» та від 8 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паюван­ня земель, переданих у колектив­ну власність сільськогосподарсь­ким підприємствам і організаціям» землі, які використовували кол­госпи на праві простійного корис­тування, передавалися їм у колек­тивну власність, що посвідчувалося державними актами на право колективної власності із списком- додатком членів цього КСП.
 
При цьому статтею 5 Земельно­го кодексу в редакції 1992 року було встановлено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності.


Суб’єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства (КСП).
Суб’єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства (КСП).
Рядок 34: Рядок 30:
Розпорядження цими ділянка­ми здійснюється за рішенням за­гальних зборів колективу спів­власників.
Розпорядження цими ділянка­ми здійснюється за рішенням за­гальних зборів колективу спів­власників.


Необхідно дослідити питання набуття права власності на нежитловий бу­динок, без земельної ділянки, та як його переведено у житловий,
Із земель державної власності за ме­жами населеного пункту згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частиною третьою статті 122 Зе­мельного кодексу України] для бу­дівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, за­кладів культури, лікарень, підпри­ємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частини сьомої цієї статті] та для індивідуального дачного будівництва земельні ділянки на­даються рішенням районної адмі­ністрації; із земельних ділянок сіль­ськогосподарського призначення для всіх потреб — Держгеокадастром, а в інших випадках — облас­ною державною адміністрацією.
 
Із земель державної власності за ме­жами населеного пункту згідно з частиною третьою статті 122 Зе­мельного кодексу України для бу­дівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів терито­ріальної громади району (шкіл, за­кладів культури, лікарень, підпри­ємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті та для індивідуального дачного будівництва земельні ділянки на­даються рішенням районної адмі­ністрації; із земельних ділянок сіль­ськогосподарського призначення для всіх потреб — Держгеокадаст- ром, а в інших випадках — облас­ною державною адміністрацією.
 
Що стосується земель колектив­ної власності, то ними розпоря­джаються загальні збори громадян, зазначених у списку-додатку до державного акта на право колек­тивної власності, виданого колиш­ньому КСП. Тобто спочатку має бути рішення загальних зборів про передачу земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі — контори колишнього КСП.


Тільки потім  власник цієї будівлі мали порушувати питання про переведення нежитлового при­міщення у житлове та про зміну цільового призначення земельної ділянки. При цьому земельна ді­лянка де-факто вже перебуватиме у власності і мова йтиме лише про зміну її цільового при­значення. Однак, усе це можливо лише за умови включення цієї те­риторії до населеного пункту.
Що стосується земель колектив­ної власності, то ними розпоря­джаються загальні збори громадян, зазначених у списку-додатку до державного акта на право колек­тивної власності (видається колиш­ньому КСП). Тобто спочатку має бути рішення загальних зборів про передачу земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі, потім  власник цієї будівлі має порушувати питання про переведення нежитлового при­міщення у житлове та про зміну цільового призначення земельної ділянки (за необхідністю). При цьому земельна ді­лянка де-факто вже перебуватиме у власності і мова йтиме лише про зміну її цільового при­значення.


[[Категорія:Доробити]]
[[Категорія:Доробити]]