Порядок відмови від земельної ділянки яка знаходиться у користуванні у разі добровільної відмови землекористувача: відмінності між версіями

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. Громадянин який бажає відмовитися від права власності на земельну ділянку, має подати відповідну заяву (на вибір власника) до місцевої ради або районного управління земельних ресурсів щодо земель сільськогосподарського призначення або до райдержадміністрації – щодо всіх інших земель. '''Підпис власника земельної ділянки на заяві має бути нотаріально посвідчений.''' За нормою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини 1 статті 90 Земельного кодексу України] власники земельних ділянок мають право: продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.<br>

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини 1 статті 347 Цивільного кодексу України] особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.<br>

Останнім кроком цього порядку є спільне звернення  до нотаріуса щодо укладання угоди про передачу права власності на земельну ділянку та її нотаріальне посвідчення.<br>

Однак, слід зауважити, що відмовитися від права власності на земельну ділянку можна щодо земель будь-якого цільового призначення, крім тих, які підпадають під дію заборони відчуження (мораторію), встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України]. Угода про перехід права власності на земельну ділянку по своїй суті є її відчуженням, а, отже, відмовитися від права власності на землі товарного сільськогосподарського виробництва та земельні ділянки, що виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, не можна.<br>