Відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Olesia.duda (обговорення | внесок)
Olesia.duda (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 48: Рядок 48:
Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики свідчить, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.
Надалі розгляд справи про порушення правил щодо карантину людей відповідно до ст. 221 КУпАП здійснюється суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Аналіз судової практики свідчить, що більшість адміністративних матеріалів судами відправляється на доопрацювання, оскільки працівники правоохоронних органів обмежуються лише формальним констатуванням “порушення правил карантину”, не вказуючи конкретну порушену норму.


== Підстави та порядок притягнення до кримінальної відповідальності ==
Законом України № 530-IX від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» викладено ст. 325 Кримінального кодексу України "Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням" у наступній редакції:
1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, - карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".
Зазначена стаття Кримінального кодексу також є бланкетною і відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють санітарні правила і норми щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням.
Такими нормативними актами є, як вже зазначалося вище, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. та №215 від 16.03.2020 р. та ін.
Відповідно до диспозиції ст. 325 КК України, кримінальна відповідальність на відміну від адміністративної наступає лише тоді, коли порушення правил та норм спричинили, або завідомо могли спричинити поширення відповідних захворювань


== Див. також ==
== Див. також ==