Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 5: Рядок 5:
== Об’єктивна сторона злочину передбаченого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 191 Кримінального кодексу України] ==
== Об’єктивна сторона злочину передбаченого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 191 Кримінального кодексу України] ==
З об'єктивної сторони злочин, передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 191 Кримінального кодексу України], може бути вчинений у формі:  
З об'єктивної сторони злочин, передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 191 Кримінального кодексу України], може бути вчинений у формі:  
# привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні;  
# '''''привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні''''';  
# розтрати такого майна зазначеною особою ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України]);  
# '''''розтрати такого майна зазначеною особою''''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України]);  
# привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України]).<br />
# '''''привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем''''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України]).<br />
Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.<br />
'''Привласнення'''  - це протиправне і безоплатне вилучення (утриманні, неповерненні) винним чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.  


Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.<br />
В результаті привласнення чужого майна винний починає незаконно володіти і користуватись вилученим майном, поліпшуючи безпосередньо за рахунок викраденого своє матеріальне становище.<br />


Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.<br />
'''Розтрата''' - це незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні.  


Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така-правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод підряду, оренди, комісії, прокату, перевезення, схову, майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна.<br />
В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.<br />***''Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна.''
 
''Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.''<br />Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така-правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод підряду, оренди, комісії, прокату, перевезення, схову, майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна.<br />


Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як крадіжка за ст. 185. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 191 Кримінального кодексу України]. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 за ст. ст. 185, 186 або 187 Кримінального кодексу України].<br />
Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна (сторож, охоронник, підсобний робітник, вантажник та ін.), повинно кваліфікуватися як крадіжка за ст. 185. Це стосується також осіб, які виконували чисто технічні функції з транспортування майна (шофер, тракторист, комбайнер, водії водних транспортних засобів тощо). Якщо ж зазначені особи, крім чисто технічних функцій з транспортування майна, були наділені стосовно довіреного для транспортування майна певною правомочністю, їхні дії по неправомірному заволодінню цим майном слід розглядати як привласнення чи розтрату і кваліфікувати за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 191 Кримінального кодексу України]. Водночас, викрадення чужого майна, вчинене особою, яка була наділена щодо нього певною правомочністю, але у даному випадку нею не користувалася, має кваліфікуватися [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 за ст. ст. 185, 186 або 187 Кримінального кодексу України].<br />
Рядок 41: Рядок 43:
Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України) може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 примітки 1 і 2 до ст. 364 Кримінального кодексу України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Загальні положення до розділу XVII Особливої частини Кримінального кодексу України].<br />
Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України) може бути лише службова особа. Про поняття службової особи див. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 примітки 1 і 2 до ст. 364 Кримінального кодексу України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Загальні положення до розділу XVII Особливої частини Кримінального кодексу України].<br />


== Суб’єктивна сторона злочину<br /> ==
== Суб’єктивна сторона злочину ==


Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php/Привласнення,_розтрата_або_заволодіння_майном_шляхом_зловживання_службовим_становищем,_відмінність_від_інших_майнових_злочинів