Порядок пред'явлення позову про стягнення коштів виплачених в рахунок завдатку. Правова позиція. Судова практика: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
== Нормативна база == | == Нормативна база == | ||
1. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]<br> | |||
2. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br> | |||
== Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку == | == Досудове врегулювання спору пов’язаного із стягненням коштів виплачених в рахунок завдатку == | ||
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br> | |||
Досудове врегулювання спору — процес, який направлений на вирішення спірних питань, не доводячи справу до суду за допомогою домовленостей.<br | Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням.<br> | ||
Досудове врегулювання включає в себе договірний процес, який супроводжується претензійним листуванням. <br | Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br> | ||
Одна сторона висуває свої вимоги у вигляді претензії, в якій все детально обґрунтовує причини та підстави для повернення коштів.<br | Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br> | ||
Таким чином, для досудового врегулювання питання щодо необхідності повернення коштів виплачених боржником кредитору в якості завдатку направляється письмова претензія.<br | Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br> | ||
Постраждала сторона повинна вказати в претензії, що порушила інша сторона і пред'явити до неї відповідні вимоги.<br | == Вирішення спору судом == | ||
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br> | |||
== Вирішення спору судом | Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br> | ||
Позовна заява складається відповідно до вимог ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br> | |||
У випадку вирішення спору фізичними особами в судовому порядку регулювання здійснюється згідно вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].<br | === Вимоги до позовної заяви: === | ||
Право на звернення осіб за захистом встановлюється ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 вищевказаного кодексу].<br | У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.<br> | ||
Позовна заява складається відповідно до ст. 175 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України:]<br | Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.<br> | ||
'''Позовна заява повинна містити''':<br> | |||
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;<br> | |||
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;<br> | |||
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;<br> | |||
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;<br> | |||
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;<br> | |||
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;<br> | |||
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;<br> | |||
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;<br> | |||
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;<br> | |||
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.<br> | |||
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.<br> | |||
У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.<br> | |||
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.<br> | |||
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання. | |||
=== Правова позиція === | |||
Ухвалами ВССУ у справах про повернення завдатку суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно із ч.2 ст. 570 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК], якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника за попереднім договором платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише в разі наявності зобов’язання, яке повинно було виникати на підставі договорів купівлі-продажу.<br> | |||
Обов’язковою умовою пред’явлення позову є саме встановлення вини кредитора у невиконанні зобов’язання.<br /> | У разі якщо договори купівлі-продажу, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, то передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню.<br> | ||
Зокрема, Верховний Суд України, шляхом винесення постанови 13 лютого 2013 року, зазначив, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договорів.<br> | |||
У своєму рішенні, винесеного 10 липня 2013 року, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, визначено, що '''внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання''', тобто укладеного між сторонами договору, яким визначено предмет та істотні умови.<br> | |||
Верховний Суд України, у своїй постанові від 25 вересня 2013 року, зробив висновок, що, '''правила ст. 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання'''.<br> | |||
Такої ж позиції дотримався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у своєму рішенні від 29 січня 2014 року, зазначивши, що правило статті 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, '''коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін'''.<br> | |||
Слід звернути увагу на позицію Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 24 вересня 2014 року по справі № 909/117/14, де зазначено, що положення ч. 2 ст. 571 ЦК України (стосовно відшкодування другій стороні збитків завданих порушенням або припиненням зобов’язанням, що забезпечене завдатком) вказаної норми р'''егулюють відшкодування завданої неналежним виконанням забезпеченого завдатком зобов'язання шкоди, а відтак, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін'''.<br> | |||
Не може залишитися поза увагою і висновок Вищого господарського суду України, викладений у постанові від 10 грудня 2014 року по справі № 5/112/10, де суд зазначив, що за своєю правовою суттю гарантійний внесок є завдатком та до нього застосовуються правила, передбачені ч. 1 ст. 571 Цивільного кодексу України, а саме '''якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора'''.<br> | |||
На особливості інституту завдатку звернув увагу Вищий господарський суд України у своїй постанові від 29 жовтня 2015 року по справі за номером 910/2510/15-г зазначивши, що сума завдатку (вартість рухомого майна, що передається як завдаток) може бути будь-якою, однак вона обов'язково має бути меншою, ніж загальна сума зобов'язання. В противному випадку така передача буде не передачею завдатку, а виконанням зобов'язання. '''Завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору'''.<br> | |||
В ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2012 року, від 14 березня 2012 року, від 27 липня 2011 року у справах про стягнення авансових платежів, сплачених за попередніми договорами, і розірвання таких договорів суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що в разі не укладення сторонами основних договорів у строк, визначений попередніми договорами, передані позивачами в рахунок оплати за основними договорами '''грошові кошти є відповідно до ст. 570 ЦКУ не завдатком, а авансом і підлягають поверненню особам, які їх сплатили'''. | |||
Окрім того, у рішенні винесеного 10 липня 2013 року, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зроблено висновок, що у разі не укладання договору підстави вважати передані кошти завдатком відсутні, тобто, в такому випадку ці кошти є авансом (ч. 2 ст. 570 ЦК України). | |||
Більше того, суд звертає увагу на той факт, '''що кошти сплачені в рахунок авансу підлягають поверненню незалежно від того, з чиєї вини не був укладений договір, який сторони мали намір укласти'''.<br> | |||
У постанові від 23 липня 2014 року, винесеній по справі № 910/24568/13, Вищий господарський суд України зазначає, що згідно положень чинного в Україні законодавства, '''авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари''' (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.<br> | |||
Окрім того, Верховний Суд України, у своїй постанові від 25 вересня 2013 року, зазначає, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. | |||
=== Судова практика === | |||
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76323636 Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06 вересня 2018 року]<br> | |||
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72383510 Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області]<br> | |||
[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73660871 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року] | |||
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]] | |||
[[Категорія: Цивільне право]] | |||
