Договір зберігання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Mykola.kravchenko (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Tetiana.kulishova (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]<br />


Договору зберігання присвячено гл. 66 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України). Додатково зберігання у товарному складі регулюється ст. 294 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарського кодексу України] (далі - ГК України), а також Законом України від 23 грудня 2004 року "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2286-15 Про сертифіковані товарні склали та прості і подвійні складські свідоцтва]". <br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV]<br />


Іншими законодавчими актами визначається специфіка зберігання окремих речей, з огляду на їх особливі властивості - наприклад, Законом України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/37-15 Про зерно та ринок зерна в Україні]" встановлюються, відповідно, умови зберігання зерна. <br />
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2286-15 Закон України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" від 23.12.2004 № 2286-IV]


[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс  України] (далі - МК України) регламентує тимчасове зберігання товарів та транспортних засобів у спеціалізованих складах. Законом України від 24 січня 1997 року "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51/97-%D0%B2%D1%80 Про державний матеріальний резерв]" визначаються умови та порядок зберігання відповідних матеріальних цінностей.<br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/37-15 Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002 № 37-IV] 
 
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс  України від 13.03.2012 № 4495-VI] <br />
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/51/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про державний матеріальний резерв" від 24.01.1997 № 51/97]<br />


== Поняття та основні характеристики договору ==
== Поняття та основні характеристики договору ==


Відносини, пов'язані з укладенням, дією та розірванням договорів зберігання регулюються розділом 66 Цивільного кодексу України. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй іншою стороною (поклажодавцем), і повернути її останньому цілісною.<br />
За [[Поняття та умови договору в цивільному праві|договором]] зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй іншою стороною (поклажодавцем), і повернути її останньому цілісною <br />
 
Сторонами договору зберігання можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, яка здійснює зберігання на основі підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана йому в майбутньому.<br />
Сторонами договору зберігання можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, яка здійснює зберігання на основі підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана йому в майбутньому.<br />


Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.<br />
Договір зберігання є '''''публічним''''', якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.<br />


''Публічним є договір, за яким одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок надавати послугу кожному, хто звернеться до неї. Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів (крім тих, кому законодавством надані пільги). Підприємець не може відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливості для надання послуги.''<br />
''Публічним є договір, за яким одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок надавати послугу кожному, хто звернеться до неї. Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів (крім тих, кому законодавством надані пільги). Підприємець не може відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливості для надання послуги.''<br />


== Форма договору ==
== Форма договору ==
Договір зберігання укладають письмово, якщо:
Договір зберігання укладають '''письмово''', якщо:
* сторонами договору є юридичні особи;
* сторонами договору є юридичні особи;
* сторонами договору є фізична і юридична особа;
* сторонами договору є фізична і юридична особа;
* сторонами договору є фізичні особи, а ціна договору в 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.<br />
* сторонами договору є фізичні особи, а ціна договору в 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.<br />


Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений письмово незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.<br />
'''Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений <big>письмово</big> незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання'''.<br />


В інших випадках договір зберігання може бути укладений усно.<br />
В інших випадках договір зберігання може бути укладений усно.<br />


Договір, укладений не письмово, не є недійсним, але в разі розгляду суперечки судом, що випливає з такого договору, рішення не може ґрунтуватися на показаннях свідків.<br />
[[Визнання правочину недійсним|Договір, укладений не письмово, не є недійсним]], але в разі розгляду суперечки судом, що випливає з такого договору, рішення не може ґрунтуватися на показаннях свідків.<br />


За надзвичайних обставин (пожежі, повені тощо) прийняття речі на зберігання може підтверджуватися показаннями свідків.<br />
За надзвичайних обставин (пожежі, повені тощо) прийняття речі на зберігання може підтверджуватися показаннями свідків.<br />
Рядок 35: Рядок 39:
== Істотні умови договору ==
== Істотні умови договору ==


Істотними умовами договорів зберігання  є умови про річ, ціну та строк дії договору.<br />
Істотними умовами договорів зберігання  є умови про:
* річ (встановлюється сторонами);
* ціну (
* строк дії договору (встановлюється договором; якщо строк зберігання в договорі не встановлений і не може бути визначений, зважаючи на його умови, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Вимогу про повернення має бути виконано у розумний строк (7 днів), якщо інше не передбачено договором)
 
   
   
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом терміну, встановленого в договорі зберігання. Після закінчення встановленого терміну зберігач має право вимагати від поклажодавця забрати річ, а той зобов'язаний це зробити. Водночас закінчення строку зберігання не звільняє їх від обов'язку щодо зберігання, якщо самим договором не передбачено інше. Продовження зберігання речі після закінчення строку, встановленого договором, дає зберігачу право вимагати оплату за весь фактичний час зберігання.<br />
Якщо строк зберігання в договорі не встановлений і не може бути визначений, зважаючи на його умови, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Вимогу про повернення має бути виконано у розумний строк (7 днів), якщо інше не передбачено договором.<br />


Якщо зберігач ухиляється від повернення прийнятої на зберігання речі, поклажодавець може скласти відповідний акт і запропонувати зберігачу підписати його. У разі відмови поклажодавець підписує такий акт сам, вказавши, що зберігач від його підписання відмовився. Такий документ в суді слугуватиме доказом неправомірної відмови від повернення речі зберігачем.<br />
Якщо зберігач ухиляється від повернення прийнятої на зберігання речі, поклажодавець може скласти відповідний акт і запропонувати зберігачу підписати його. У разі відмови поклажодавець підписує такий акт сам, вказавши, що зберігач від його підписання відмовився. Такий документ в суді слугуватиме доказом неправомірної відмови від повернення речі зберігачем.<br />