Право на користування житловим приміщенням: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 28: Рядок 28:


=== Визначення порядку користування житловим приміщенням, яке знаходитися в приватній власності ===
=== Визначення порядку користування житловим приміщенням, яке знаходитися в приватній власності ===
У Законі України "Про основні засади житлової політики» в ст.11 вказано, що житло приватного житлового фонду може використовуватися для особистого проживання власника та членів його сім’ї, передачі в оренду або користування на інших підставах, у тому числі за рішенням власника за договором оренди соціального житла, а також в інший спосіб, не заборонений законом.
Механізми реалізації права на житло викладені в ст. 21 Закону, де вказано, що право осіб на житло реалізується шляхом набуття права власності на нього (у тому числі шляхом будівництва нового житла, придбання), користування чи оренди житла, а також шляхом використання інших механізмів реалізації права на житло у межах, встановлених цим Законом та іншими законами України.
''' '''Реалізація права на житло шляхом оренди передбачена ст. 23 Закону, а саме, особи можуть самостійно реалізувати право на житло шляхом отримання його у користування на підставі договору оренди. Власники житла приватного житлового фонду можуть передавати житло для проживання у ньому осіб на певний строк за плату на умовах та в порядку, визначених договором оренди та законодавством.
Правовий статус приміщень, які перебувають у приватній власності, регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України]. У таких житлових приміщень може бути один або декілька власників (співвласників). Визначення порядку користування житловим приміщенням, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб виникає, коли між ними відсутня добровільна згода щодо порядку використання такого майна і розділити (виділити) частину із загального майна технічно неможливо.  
Правовий статус приміщень, які перебувають у приватній власності, регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України]. У таких житлових приміщень може бути один або декілька власників (співвласників). Визначення порядку користування житловим приміщенням, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб виникає, коли між ними відсутня добровільна згода щодо порядку використання такого майна і розділити (виділити) частину із загального майна технічно неможливо.  
Згідно зі ст. 358 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно зі ст. 358 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Отже, у разі відсутності згоди у визначенні порядку користування квартирою між співвласниками, особа має право звернутись із позовом до інших співвласників про визначення порядку користування квартирою, або ж вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.  
Отже, у разі відсутності згоди у визначенні порядку користування квартирою між співвласниками, особа має право звернутись із позовом до інших співвласників про визначення порядку користування квартирою, або ж вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.


Порядок користування майном, що перебуває у спільній сумісній чи частковій власності також регулюється договором, укладеним співвласниками такого майна.  
Порядок користування майном, що перебуває у спільній сумісній чи частковій власності також регулюється договором, укладеним співвласниками такого майна.  
=== Правовий статус та зміст терміну "соціальне житло" встановлено положеннями ст. 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20?find=1&text=%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82#n25 Закону] ===
1.   Громадянам, які потребують соціального захисту, та іншим категоріям осіб, визначеним чинним законодавством, забезпечується надання соціального житла. Зазначені об'єкти нерухомості повинні відповідати встановленим стандартам споживчої якості та технічним нормам.
2. Соціальне житло, що перебуває у державній або комунальній власності, передається в користування на підставі договору оренди. Підставою для укладання такого договору є відповідне рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Державна політика спрямована на стимулювання розвитку сектору оренди соціального житла.
3. Оплата за користування соціальним житлом складається з орендної плати та вартості спожитих житлово-комунальних послуг.
4. Розрахунок розміру орендної плати здійснюється з урахуванням встановлених законом пільг, гарантій та обсягів соціальної допомоги, на які має право орендар (домогосподарство). Визначальними факторами при встановленні розміру плати є рівень доходів та майновий стан особи (сім'ї).
 -   Для військовослужбовців та членів їхніх сімей порядок нарахування орендної плати регулюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
 - Відповідно до критеріїв оцінки фінансово-майнового стану, особам може надаватися державна субсидія на оплату оренди у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
5. Орендарі соціального житла зобов’язані вчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Державна підтримка у формі пільг та субсидій на оплату цих послуг надається згідно з чинними нормативно-правовими актами.
6.  Орендні платежі, що надходять на рахунок оператора соціального житла, спрямовуються виключно на реалізацію статутної мети його діяльності, зокрема: набуття об'єктів нерухомості, розпорядження та управління фондом соціального житла, а також організацію процесів його передачі в оренду.
7. Забезпечення громадян соціальним житлом може здійснюватися шляхом залучення об'єктів приватного житлового фонду на підставі відповідних договорів оренди. Порядок та обсяг сплати орендних платежів у такому разі визначаються згідно з чинним законодавством, з урахуванням майнового стану орендаря (сім’ї, домогосподарства) та передбачених законом соціальних пільг і гарантій.
8. Відомості щодо соціального житла державної та комунальної власності, а також інформація про об'єкти приватного фонду, власники яких виявили намір надавати їх в соціальну оренду, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній інформаційно-аналітичній житловій системі.
9.  Дані про осіб, які мають законодавчо підтверджене право на отримання соціального житла та державну підтримку для реалізації конституційного права на житло, вносяться до Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.
10. Розподіл соціального житла проводиться з урахуванням кількісного складу сім'ї або домогосподарства орендаря. Надані приміщення мають неухильно відповідати встановленим стандартам споживчої якості та технічним регламентам.
11. Забезпечення громадян соціальним житлом та нарахування субсидій на оплату його оренди здійснюються у суворій відповідності до положень чинного законодавства.
12.  Порядок надання житла, методика розрахунку орендної плати, а також форма Типового договору оренди соціального житла затверджуються Кабінетом Міністрів України.
13.  Юридична особа набуває статусу оператора соціального житла згідно з процедурою, визначеною Кабінетом Міністрів України, з обов’язковою реєстрацією в Єдиній інформаційно-аналітичній житловій системі. Правові відносини щодо будівництва, придбання, управління та експлуатації житлового фонду операторами регулюються окремими законодавчими актами.
14. З метою зниження собівартості соціального житла держава забезпечує сприятливі умови для його розвитку. За рішенням органів місцевого самоврядування операторам надаються земельні ділянки під забудову згідно із Земельним кодексом України. Оператори мають право на отримання:
1.     пільгових довгострокових кредитів та грантів;
2.     компенсацій за рахунок бюджетних коштів та міжнародної технічної допомоги;
3.     державних і місцевих гарантій для забезпечення кредитних зобов’язань.
Законодавством можуть бути передбачені додаткові пільги та гарантії для операторів.
15.  Зміна цільового призначення соціального житла державної, комунальної або власності оператора забороняється. При відчуженні таких об'єктів їхній статус як соціального житла зберігається. Відчуження об'єктів соціального житла допускається виключно на користь держави, територіальної громади або іншого оператора соціального житла.
== Судова практика щодо визначення порядку користування спільною квартирою ==
== Судова практика щодо визначення порядку користування спільною квартирою ==
Кожен із співвласників майна має право на отримання у користування та володіння частки майна в натурі. Така частка повинна відповідати його частці в праві загальної  часткової власності. Якщо виділення в натурі неможливе, співвласник має право на отримання матеріальної компенсації від інших співвласників або запропонувати встановити порядок користування спільним майном.
Кожен із співвласників майна має право на отримання у користування та володіння частки майна в натурі. Така частка повинна відповідати його частці в праві загальної  часткової власності. Якщо виділення в натурі неможливе, співвласник має право на отримання матеріальної компенсації від інших співвласників або запропонувати встановити порядок користування спільним майном.
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Право_на_користування_житловим_приміщенням