Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 64: Рядок 64:
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути  заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної  вимоги  в  разі нікчемності  правочину  та  наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком  визнання  правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.<br />
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути  заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної  вимоги  в  разі нікчемності  правочину  та  наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком  визнання  правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.<br />
Згідно [[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 зі статтею 217 Цивільного кодексу України] правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі  частини й обставини справи свідчать про те,  що він був би вчинений  і  без  включення  недійсної частини. У  цьому разі відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним. <br />
Згідно [[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 зі статтею 217 Цивільного кодексу України] правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі  частини й обставини справи свідчать про те,  що він був би вчинений  і  без  включення  недійсної частини. У  цьому разі відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним. <br />
Позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини Позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page статті 30 Цивільно-процесуального кодексу України] за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page4 до статей 181, 190 та 191 Цивільного кодексу України] при цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо). <br />
Позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page статті 30 Цивільно-процесуального кодексу України] за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page4 до статей 181, 190 та 191 Цивільного кодексу України] при цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо). <br />
До окремих видів вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 (частини третя, четверта статті 258 Цивільного кодексу України).]<br />
До окремих видів вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 (частини третя, четверта статті 258 Цивільного кодексу України).]<br />
Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України] - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Цивільним кодексом України встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 (частини друга, третя статті 261 Цивільного кодексу України)].<br />
Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України] - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Цивільним кодексом України встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5 (частини друга, третя статті 261 Цивільного кодексу України)].<br />
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Визнання_правочину_недійсним_та_наслідки_його_недійсності