Право земельного сервітуту: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
| Рядок 62: | Рядок 62: | ||
|} | |} | ||
== Нотаріальне посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту == | == Нотаріальне посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту == | ||
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text | Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 100 Земельного кодексу України], за домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. | ||
== Плата за користування сервітутом == | == Плата за користування сервітутом == | ||
Плата за користування сервітутом. Відповідно до <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч. 4 ст. 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України]</u> власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. | Плата за користування сервітутом. Відповідно до <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч. 4 ст. 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України]</u> власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. | ||
