Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Публікація: Фіктивний правочин: поняття та правові наслідки |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 204 ЦК України]). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).<br /> | За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 204 ЦК України]). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).<br /> | ||
До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (с[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 т. 234 ЦК України]).<br /> | До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. <br /> | ||
Фіктивний правочин визнається судом недійсним (с[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 т. 234 ЦК України]).<br /> | |||
'''Фіктивний правочин''' – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 234 ЦК України])<br /> | '''Фіктивний правочин''' – це правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 234 ЦК України])<br /> | ||
Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.<br /> | Фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. <br /> | ||
Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.<br /> | |||
Конструкція фіктивного правочину дозволяє поширювати її на будь-які правочини (односторонні, дво- чи багатосторонні), хоча, зазвичай, застосовується щодо договорів.<br /> | Конструкція фіктивного правочину дозволяє поширювати її на будь-які правочини (односторонні, дво- чи багатосторонні), хоча, зазвичай, застосовується щодо договорів.<br /> | ||
