Встановлення факту батьківства: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 74: Рядок 74:


=== Чи необхідно проводити судово-генетичну експертизу ===
=== Чи необхідно проводити судово-генетичну експертизу ===
За ухвалою суду у справі може бути призначено посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу для проведення аналізу ДНК з метою встановлення кровної спорідненості з померлим. Для забезпечення проведення експертизи проводиться [[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]. Експертиза у справі може бути призначена для встановлення спорідненості дитини з іншими особами, які перебували в кровному спорідненні з померлим, зокрема, з його матір'ю, батьком або з іншими його дітьми, за умови відсутності генетичного матеріалу померлого.


У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87760362 № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19)] зроблено висновок, що застосування статті 130 Сімейного Ккодексу України та вказано, що'' «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України»''.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87760362 № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19)] зроблено висновок, що застосування статті 130 Сімейного Ккодексу України та вказано, що'' «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України»''.
[[Проведення судово-генетичної експертизи для встановлення батьківства|Висновок судово-генетичної]] або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом із тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.
[[Проведення судово-генетичної експертизи для встановлення батьківства|Висновок судово-генетичної]] або судово-імунологічної експертизи може бути підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку. Разом із тим, підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України, які мають оцінюватися в їх сукупності.
За ухвалою суду у справі може бути призначено посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу для проведення аналізу ДНК з метою встановлення кровної спорідненості з померлим. Для забезпечення проведення експертизи проводиться [[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]. Експертиза у справі може бути призначена для встановлення спорідненості дитини з іншими особами, які перебували в кровному спорідненні з померлим, зокрема, з його матір'ю, батьком або з іншими його дітьми, за умови відсутності генетичного матеріалу померлого.


==== Наслідки ухилення від участі в експертизі ====
==== Наслідки ухилення від участі в експертизі ====


У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, '''''може визнати факт,''' для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.'' Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20109.,%D1%83%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96. статтею 109 Цивільного процесуального кодексу України].
У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, '''''може визнати факт,''' для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.'' Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20109.,%D1%83%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96. статтею 109 Цивільного процесуального кодексу України].


Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2089.%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06#Text:~:text=%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%20%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2089.%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06#Text:~:text=%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%20%20%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).