Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 48: | Рядок 48: | ||
Такі дії можуть бути спрямовані на: зміну правового статусу коштів або іншого майна шляхом підроблення документів, що засвідчують право власності; отримання фіктивних документів на придбання майна; вчинення цивільно-правових угод (удавана купівля у комісійному магазині, ломбарді тощо); оформлення права власності на підставних осіб; укладення фіктивних угод про надання кредитів або різноманітних послуг - юридичних, аудиторських та ін.; внесення коштів на банківські рахунки юридичних і фізичних осіб, у тому числі в офшорних зонах; переміщення коштів з одного рахунку на інший - за умови, що всі зазначені дії не були способом вчинення предикатного діяння. | Такі дії можуть бути спрямовані на: зміну правового статусу коштів або іншого майна шляхом підроблення документів, що засвідчують право власності; отримання фіктивних документів на придбання майна; вчинення цивільно-правових угод (удавана купівля у комісійному магазині, ломбарді тощо); оформлення права власності на підставних осіб; укладення фіктивних угод про надання кредитів або різноманітних послуг - юридичних, аудиторських та ін.; внесення коштів на банківські рахунки юридичних і фізичних осіб, у тому числі в офшорних зонах; переміщення коштів з одного рахунку на інший - за умови, що всі зазначені дії не були способом вчинення предикатного діяння. | ||
Склад злочину - формальний. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з двох дій (форм), зазначених у диспозиції частини першої статті 209[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1415 КК України], при цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном. | Склад злочину - формальний. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з двох дій (форм), зазначених у диспозиції частини першої статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1415 КК України], при цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном. | ||
=== Суб'єктивна сторона злочину === | === Суб'єктивна сторона злочину === | ||
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження майна або прав на таке майно і бажає вчинити ці дії. | Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільну небезпечність вчинених дій, завідомо знаючи про злочинне походження майна або прав на таке майно і бажає вчинити ці дії. | ||
| Рядок 56: | Рядок 56: | ||
Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-ти річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину. | Суб’єктом злочину може бути будь-яка фізична особа, що досягла 16-ти річного віку, у тому числі й особа, яка брала участь (як виконавець чи співучасник) у здійсненні первинного злочину. | ||
Особа, яка бере участь у здійсненні предикатного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини КК України і за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 209 КК України]. | Особа, яка бере участь у здійсненні предикатного злочину, внаслідок вчинення якого були одержані грошові кошти чи інше майно або право на них, а потім легалізує їх, може нести відповідальність за правилами сукупності злочинів: за відповідною статтею Особливої частини КК України і за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1415 статтею 209 КК України]. | ||
== Кваліфікуючи ознаки злочину == | == Кваліфікуючи ознаки злочину == | ||
Вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: | Вчинення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: | ||
