Визнання доказів недопустимими в цивільному процесі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагування
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
Рядок 17: Рядок 17:
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. Ч. 1 ст. 78 ЦПК України] передбачено, що '''суд не бере до уваги''' '''докази, одержані з порушенням встановленого законом порядку.''' Тобто, інформація має бути отримана лише з визначених у законі засобів доказування та із дотриманням установленого порядку.  
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. Ч. 1 ст. 78 ЦПК України] передбачено, що '''суд не бере до уваги''' '''докази, одержані з порушенням встановленого законом порядку.''' Тобто, інформація має бути отримана лише з визначених у законі засобів доказування та із дотриманням установленого порядку.  


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592:~:text=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Ч. 2 ст. 78 ЦПК України] передбачає, що '''обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими'''. Тобто, можна використовувати лише певні засоби доказування з числа передбачених законом або неможливість використання певних засобів доказів, зокрема, на підтвердження права власності на об’єкт нерухомості мають надаватися правовстановлюючі документи, зареєстровані в установленому порядку, а у справах про визнання громадянина недієздатним єдиним допустимим доказом може бути лише висновок судово-психіатричної експертизи.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592:~:text=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Ч. 2 ст. 78 ЦПК України] передбачає, що '''обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися засобами доказування.'''  Тобто, можна використовувати лише певні засоби доказування з числа передбачених законом або неможливість використання певних засобів доказів, зокрема, на підтвердження права власності на об’єкт нерухомості мають надаватися правовстановлюючі документи, зареєстровані в установленому порядку, а у справах про визнання громадянина недієздатним єдиним допустимим доказом може бути лише висновок судово-психіатричної експертизи.


Спосіб отримання доказу фактично оцінюється судом зі слів суб’єкта доказування. Якщо доказ викликає у суду сумнів, то доцільно перевірити порядок його отримання шляхом звернення до органу чи особи, яка його видавала.
Спосіб отримання доказу фактично оцінюється судом зі слів суб’єкта доказування. Якщо доказ викликає у суду сумнів, то доцільно перевірити порядок його отримання шляхом звернення до органу чи особи, яка його видавала.
Рядок 43: Рядок 43:
Тому, на стадії дослідження письмових доказів особа, яка бере участь у справі, має заявити (усно або письмово) про те, що доданий до справи або поданий іншою стороною для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим та просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.  
Тому, на стадії дослідження письмових доказів особа, яка бере участь у справі, має заявити (усно або письмово) про те, що доданий до справи або поданий іншою стороною для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим та просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.  


При цьому в такій заяві необхідно вказати на відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа (доказу, що досліджується судом) і може бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє учаснику справи, у збиранні таких доказів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09#Text:~:text=28.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%20%D0%BF%D1%80%D0%B8,%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE). п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"])
На стадії дослідження письмових доказів особа, яка бере участь у справі, може подати заяву про те, що доданий до справи або поданий іншою стороною для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим та подати відповідні докази,  що  спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за  клопотанням особи,  яка зробила таку заяву,  суд  сприяє їй  у  збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребовує інформацію від особи, за іменем  якої видано  документ,  оголошує перерву  або  відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09#Text:~:text=28.%20%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%20%D0%BF%D1%80%D0%B8,%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE%2C%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE). п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"])


'''Визнання доказу недопустимим - це не обов'язок, а право суду.'''  
'''Визнання доказу недопустимим - це не обов'язок, а право суду.'''  
Рядок 53: Рядок 53:
* [[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі]].
* [[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі]].


[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Визнання_доказів_недопустимими_в_цивільному_процесі