Поновлення батьківських прав: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017 |
Мітка: редагування коду 2017 |
||
| Рядок 82: | Рядок 82: | ||
== Судова практика == | == Судова практика == | ||
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495427 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 02 червня 2021 року у справі № 199/6950/19] (факт неналежного піклування батька про дитину та його перебування на диспансерному обліку в лікаря-нарколога є підставою для відмови в поновленні його батьківських прав, оскільки поведінка, світогляд і звички батьків мають запевняти, що поновлення їхніх батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам дитини, а не навпаки. Відсутні підстави вважати, що психічний та емоційний стан позивача є стабільним та не схильним до впливу зовнішніх чинників. Оскільки на підставі статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, а найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування, отже, впевненості у можливостях забезпечити найкращі інтереси доньки станом на момент розгляду справи немає. Надані докази зміни поведінки, світогляду, звичок не дають впевненості у доводах та спростовуються поведінкою, яка свідчить про нестійку психіку та схильність до вживання алкоголю та каннабіноїдів). | * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495427 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 02 червня 2021 року у справі № 199/6950/19] (факт неналежного піклування батька про дитину та його перебування на диспансерному обліку в лікаря-нарколога є підставою для відмови в поновленні його батьківських прав, оскільки поведінка, світогляд і звички батьків мають запевняти, що поновлення їхніх батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам дитини, а не навпаки. Відсутні підстави вважати, що психічний та емоційний стан позивача є стабільним та не схильним до впливу зовнішніх чинників. Оскільки на підставі статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, а найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування, отже, впевненості у можливостях забезпечити найкращі інтереси доньки станом на момент розгляду справи немає. Надані докази зміни поведінки, світогляду, звичок не дають впевненості у доводах та спростовуються поведінкою, яка свідчить про нестійку психіку та схильність до вживання алкоголю та каннабіноїдів). | ||
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104849679 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.06.2022 року у справі № 755/15903/20] (пояснення позивача в основному стосуються намірів на майбутнє та власних прав і потреб у поновленні батьківських прав, натомість жодних даних яким є місячний дохід позивача та як він виконує на теперішній час свій обов'язок по утриманню дитини матеріали справи не містять, тому позивачем не доведено зміни поведінки його, як особи, позбавленої батьківських прав. Встановивши, що відсутні підстави для поновлення батьківських прав, врахувавши найкращі інтереси дитини та її думку, стійкий емоційний зв'язок дитини із його сестрою, розлучення з якою матиме вкрай негативний вплив на хлопчика, суди зробили правильний висновок, що позов про поновлення батьківських прав не підлягає задоволенню). | |||
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]] | [[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]] | ||
[[Категорія:Суди]] | [[Категорія:Суди]] | ||
