Відеоспостереження на робочому місці: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 12: Рядок 12:
'''Відеозйомка на робочому місті''' – це збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.
'''Відеозйомка на робочому місті''' – це збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.


Відповідно до ст. 32 Конституції України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4263:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2032.,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97.], ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4263 ст. 32 Конституції України], ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.


Конституціїєю України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (п. 1 ч. 1 ст. 302 Цивільного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1657:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20302.,%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8.]); поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17/conv#n116:~:text=2.%20%D0%9F%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%202%7D] ).
Конституціїєю України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1657 п. 1 ч. 1 ст. 302 Цивільного кодексу України]); поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17/conv#n116 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»)].


Згідно статті 307 Цивільного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1683:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20307.,%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.];
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1683 статті 307 Цивільного кодексу України];


# Фізична особа може бути знята на фото-,  кіно-,  теле-  чи відеоплівку  лише  за  її  згодою.  Згода  особи на знімання її на фото-,  кіно-,  теле- чи відеоплівку  припускається,  якщо  зйомки проводяться відкрито на вулиці,  на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
# Фізична особа може бути знята на фото-,  кіно-,  теле-  чи відеоплівку  лише  за  її  згодою.  Згода  особи на знімання її на фото-,  кіно-,  теле- чи відеоплівку  припускається,  якщо  зйомки проводяться відкрито на вулиці,  на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Рядок 22: Рядок 22:
# Знімання  фізичної  особи  на  фото-,  кіно-,   теле-   чи відеоплівку,  в  тому  числі  таємне,  без  згоди  особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.
# Знімання  фізичної  особи  на  фото-,  кіно-,   теле-   чи відеоплівку,  в  тому  числі  таємне,  без  згоди  особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.


Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n340:~:text=%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%A2%D0%A2%D0%AF%208%0A%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1.] проголошує Право на повагу до приватного і сімейного життя:
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004/conv#n340 статті 8] проголошує Право на повагу до приватного і сімейного життя:
* Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
* Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
* Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
* Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Рядок 41: Рядок 41:
Відповідно до українського законодавства, більшість камер прихованого відео спостереження вважаються спеціальним технічним обладнанням, і користування ним регламентується в Кримінальному кодексі України
Відповідно до українського законодавства, більшість камер прихованого відео спостереження вважаються спеціальним технічним обладнанням, і користування ним регламентується в Кримінальному кодексі України


Згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність.
Згідно із законодавством України, за використання негласних технічних засобів інформації існує кримінальна відповідальність.  Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. Зазначені дії вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2480 стаття 359 Кримінального кодексу України] ).


'''Стаття 359 Кримінального кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n2480:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20359.,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2.] «Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації»'''
Отже, відеоспостереження на робочому місці повинно проводитися відкрито про що працівники мають бути належним чином повідомлені.
# Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
# Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
# Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років”.
Отже, відеоспостереження на робочому місці повинно проводитися відкрито про що працівники мають бути належним чином повідомлені


== Судова практика ==
== Судова практика ==
Рядок 54: Рядок 50:
Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, відповідно до положень статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»], є джерелом права для українських судів під час розгляду справ.
Конвенція та практика Європейського суду з прав людини, відповідно до положень статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»], є джерелом права для українських судів під час розгляду справ.


Рішення Приморського районного суду м.Маріуполя у справі №266/7343/18 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80200077] , Позивач – машиніст тепловозу в цеху експлуатації управління залізничного транспорту – звернувся з позовом до роботодавця (металургійного комбінату), де просив суд визнати дії щодо встановлення відеокамер на робочому місці  без його згоди незаконними та стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди, яку позивач оцінив у 120 000 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що "встановлене відео- та аудіо- фіксування викликало в нього моральне напруження, та почуття психологічного дискомфорту".
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80200077 Рішення Приморського районного суду м.Маріуполя у справі №266/7343/18], Позивач – машиніст тепловозу в цеху експлуатації управління залізничного транспорту – звернувся з позовом до роботодавця (металургійного комбінату), де просив суд визнати дії щодо встановлення відеокамер на робочому місці  без його згоди незаконними та стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди, яку позивач оцінив у 120 000 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що "встановлене відео- та аудіо- фіксування викликало в нього моральне напруження, та почуття психологічного дискомфорту".


'''Суд частково задовольнив''' позовні вимоги, визнавши незаконними дії роботодавця щодо встановлення на робочому місці відеокамер та мікрофонів для проведення відео- та аудіофіксації робочого місця, а також визначивши розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 20 000 грн.  
'''Суд частково задовольнив''' позовні вимоги, визнавши незаконними дії роботодавця щодо встановлення на робочому місці відеокамер та мікрофонів для проведення відео- та аудіофіксації робочого місця, а також визначивши розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 20 000 грн.  


'''Апеляційну скаргу'''  [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81320956] Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити. Рішення Приморського  районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року скасувати. з огляду на те, що позивачеві вже було відомо про встановлення  засобів контролю робочого процесу, як відео зйомка, внаслідок неповного з’ясування судом обставин у справі, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права
'''Апеляційну скаргу'''  [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81320956] Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» задовольнити. Рішення Приморського  районного суду міста Маріуполя Донецької області від 01 березня 2019 року скасувати. з огляду на те, що позивачеві вже було відомо про встановлення  засобів контролю робочого процесу, як відео зйомка, внаслідок неповного з’ясування судом обставин у справі, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.


'''У справі «Лопез Рібальда та інші проти Іспанії» (Lуpez Ribalda and Others v. Spain)''' Заявники працювали касирами та продавцями-консультантами в супермаркеті. Щоб розслідувати ймовірну крадіжку товарів, їхній роботодавець вирішив встановити камери відеоспостереження. Деякі камери, встановлені для запису входів і виходів з магазину, знаходилися на видних місцях, тоді як інші, спрямовані на касову зону і касирів, були приховані. Національне законодавство містить адекватну та чітку правову базу, яка вимагає від особи, відповідальної за систему відеоспостереження (навіть у громадських місцях), попередньо повідомити про це тих, хто перебуває в зоні дії системи. Однак, заявник був поінформований лише про видимі камери, але не про приховані. Відеоспостереження тривало протягом 10 днів, але було припинено, коли на відеозаписах було зафіксовано, що заявники крадуть товари. Заявники були звільнені на підставі відеозапису. Велика палата постановила, що порушення статті 8 Конвенції не було.
'''У справі «Лопез Рібальда та інші проти Іспанії» (Lуpez Ribalda and Others v. Spain)''' Заявники працювали касирами та продавцями-консультантами в супермаркеті. Щоб розслідувати ймовірну крадіжку товарів, їхній роботодавець вирішив встановити камери відеоспостереження. Деякі камери, встановлені для запису входів і виходів з магазину, знаходилися на видних місцях, тоді як інші, спрямовані на касову зону і касирів, були приховані. Національне законодавство містить адекватну та чітку правову базу, яка вимагає від особи, відповідальної за систему відеоспостереження (навіть у громадських місцях), попередньо повідомити про це тих, хто перебуває в зоні дії системи. Однак, заявник був поінформований лише про видимі камери, але не про приховані. Відеоспостереження тривало протягом 10 днів, але було припинено, коли на відеозаписах було зафіксовано, що заявники крадуть товари. Заявники були звільнені на підставі відеозапису. Велика палата постановила, що порушення статті 8 Конвенції не було.