|
|
| Рядок 69: |
Рядок 69: |
| Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br /> | | Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).<br /> |
|
| |
|
| == Підстави визнання договору оренди земельної ділянки нікчемним == | | == Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону == |
|
| |
|
| Однією з головних особливостей нікчемного правочину є відсутність необхідності визнання такого правочину недійсним в судовому порядку. Таким чином, надається можливість відмовитися від виконання зобов’язань без рішення суду, що схоже на інститут неукладеної угоди.<br />
| | Згідно з ч. 1 ст. 638 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.<br /> |
|
| |
|
| Згідно зі ст. 236 ЦК, моментом недійсності нікчемного правочину є момент його вчинення. Але якщо недійсним правочином права та обов’язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.<br />
| | Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.<br /> |
|
| |
|
| ''Відповідно до ст. 216 ЦК нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов’язані з його недійсністю.'' Так, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути іншій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення (зокрема, якщо одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі) – відшкодувати вартість отриманого, за цінами, які існують на момент відшкодування. Причому якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину контрагенту або третій особі завдані збитки або моральна шкода, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Такі правові наслідки застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх вживання або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Слід зазначити, що правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.<br />
| | За змістом ч. 2 ст. 792 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.<br /> |
|
| |
|
| '''Якщо раніше для вживання наслідків недійсності було необхідно визнати правочин недійсним в судовому порядку, то тепер слід лише пред’явити в суді вимоги про примусове вживання наслідків нікчемного правочину.''' Причому, згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК, така вимога може бути пред’явлена будь-якою зацікавленою особою. Суд також може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину за власною ініціативою.<br /> | | '''Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є''': |
| | - об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). |
| | Слід звернути увагу, що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. |
| | - строк дії договору; |
| | - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.<br /> |
|
| |
|
| Згідно п.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.<br />
| | За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.<br /> |
|
| |
|
| Пунктом 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-13 Пленуму вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10«Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»] розглянуто окремі питання застосування строку позовної давності. А саме, у статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі. Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Обов'язковою умовою позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову.<br />
| | При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін (ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»]).<br /> |
|
| |
|
| Отже, '''власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.''' Обов'язковою умовою є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову. <br />
| | За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт «у» пункту 3 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]).<br /> |
|
| |
|
| Спори, що виникають між учасниками договірних правовідносин, підлягають вирішенню судом на підставі статті 55 Конституції України, загальних та спеціальних норм закону.<br />
| | У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.<br /> |
|
| |
|
| Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-12 абзац п’ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012]).Однак, рішенням суду першої інстанції Яковенко С.В. було позбавлено права на судовий захист порушених прав власника.<br />
| | Відповідно до ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%E7%E5%EC%E5%EB%FC%ED Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.<br /> |
| | |
| '''Законом прямо передбачена нікчемність при недотриманні письмової форми тільки для семи договорів, а саме:'''
| |
| * правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язання (ч. 2 ст. 547 ЦК);
| |
| * договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати подарунок у майбутньому (ч. 3 ст. 719 ЦК);
| |
| * договір страхування (ч. 2 ст. 981 ЦК);
| |
| * кредитний договір (ч. 2 ст. 1055 ЦК);
| |
| * договір банківського вкладу (ч. 2 ст. 1059 ЦК);
| |
| * договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (ч.2 ст. 1107 ЦК);
| |
| * договір комерційної концесії (ч. 1 ст. 1118 ЦК).<br />
| |
| | |
| Проте, згідно з ч. 2 ст. 218 ЦК, '''якщо такі правочини укладені усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила його здійснення'''''',''' зокрема шляхом прийняття виконання, то у разі спору д'''аний правочин може бути визнаний судом дійсним'''.<br />
| |
| | |
| У другому випадку, відповідно до ч. 1 ст. 219 і ст. 220 ЦК, '''при недотриманні вимоги закону про обов’язкове нотаріальне посвідчення правочин визнається нікчемним без прямої вказівки закону на такі наслідки для кожного виду правочину.'''<br />
| |
| | |
| До таких правочинів '''згідно з законодавством відносяться''', зокрема:
| |
| * договори про відчуження нерухомого майна (купівлі-продажу, міни, дарування, пожертвування, ренти, довічного утримання, спадковий договір);
| |
| * іпотечні договори, договори застави транспортних засобів;
| |
| * договори про спільну пайову власність на земельну ділянку; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом в натурі (на місцевості) власниками земельних часток (паїв);
| |
| * договори приватизації державного майна;
| |
| * шлюбні договори і договори про розділ спільної сумісної власності подружжя;
| |
| * договори про надання утримання; про припинення права утримання замість придбання права на нерухоме майно або отримання одноразової грошової виплати; договори між подружжям про розмір і терміни виплати аліментів на дитину; договори про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з придбанням права власності на нерухоме майно;
| |
| * договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх частини) строком на 1 рік і більше;
| |
| * договори найму або позички транспортних засобів за участю фізичної особи;
| |
| * договори про створення акціонерних товариств, якщо товариство створюються фізичними особами;
| |
| * договори управління нерухомим майном;
| |
| * заповіти та договори про зміну черговості отримання права на спадщину;
| |
| * довіреність на вчинення правочинів, які вимагають нотаріальної форми, а також на здійснення дій щодо юридичних осіб.<br />
| |
| | |
| Проте згідно з ч. 2 ст. 219 ЦК, суд може визнати таку односторонню угоду дійсною, якщо буде встановлено, що вона відповідала справжній волі особи, що її вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від його волі. Таке правило, зокрема, стосується нотаріально незавірених заповітів (ст. 1257 ЦК) і довіреності (ст. 245 ЦК). ''Щодо нікчемних договорів ч. 2 ст. 220 ЦК передбачає можливість визнання судом їх дійсності, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.'' В цьому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібно.<br />
| |
| | |
| Нікчемні правочини з дефектом форми в основному визнаються недійсними в цілому. Проте в змішаних договорах, якщо частина договору, що не має дефекту форми, може бути вчинена без включення до неї нікчемної частини, така частина на підставі ст. 217 ЦК залишається дійсною.<br />
| |
| | |
| '''<big>Підстави нікчемності правочину:</big>'''<br />
| |
| | |
| Нікчемність (абсолютна недійсність) правочину означає, що дія, яка вчинена у вигляді правочину, не породжує і не може породжувати бажані для його учасників правові наслідки в силу невідповідності закону. Загальне правило про нікчемність правочину формулюється таким чином. Правочин визнається нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом (ч. 2 ст. 215 ЦК України).<br />
| |
| | |
| Термін «нікчемність правочину», передбачений ЦК, до прийняття цього Кодексу у вітчизняному законодавстві не вживався. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК '''нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства.''' Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.<br />
| |
| | |
| '''ЦК містить ряд положень, якими передбачено нікчемність правочину, укладеного з недотриманням форми, а саме:''' ч. 3 ст. 719, ч. 2 ст. 981, ч. 2 ст. 1055, ч. 2 ст. 1059, ч. 2 ст. 1107, ч. 1 ст. 1118, ч. 1 ст. 1257.<br />
| |
| | |
| При розгляді спору про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, недійсним (встановлення нікчемності) факти його укладення, повного або часткового виконання однією зі сторін може підтверджуватися тільки письмовими доказами, якщо інше не передбачено законодавством.<br />
| |
|
| |
|
| == Різниця термінів “недійсність” і “нікчемність” правочину та їх ознаки у правовому полі. == | | == Різниця термінів “недійсність” і “нікчемність” правочину та їх ознаки у правовому полі. == |
