Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Мітка: редагування коду 2017
додано поняття "культурні цінності", замінено термінологію відповідно до кодексу (грошові, товарні або культурні цінності), додано нову судову прктику щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності, перевірено на актуальність норми, доповнена законодавча база, перевірено на актуальність, візуалізація
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 3: Рядок 3:


* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]  
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]
Рядок 15: Рядок 16:
*винна дія працівника;
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.
Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України


==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==
==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==
Рядок 20: Рядок 24:
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.  
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.  


Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».  
Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».  


<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''
<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''


'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''  
'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''  


Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:   
Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:   
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].
 
При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.


==Винна дія працівника==
==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).  
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).  


'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''
'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''
Рядок 43: Рядок 54:


==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником.  Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.  
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником.  Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.
 
Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.


[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2  стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що  розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту  вчинення  винних  дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2  стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що  розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту  вчинення  винних  дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.


Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.  
Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.  
Рядок 83: Рядок 97:


Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].
Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].
Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]


[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]
[[Категорія:Трудові спори]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Розірвання_трудового_договору_у_зв%27язку_із_втратою_довіри