Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 111: Рядок 111:


Отже, кримінальна відповідальність за вказаною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 Кримінального кодексу України] настає за діяння, яке безпосередньо пов'язане з ухиленням від призову за мобілізацією, та не покладає на особу обов'язок вчиняти будь-які дії після вчинення такого діяння.
Отже, кримінальна відповідальність за вказаною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 Кримінального кодексу України] настає за діяння, яке безпосередньо пов'язане з ухиленням від призову за мобілізацією, та не покладає на особу обов'язок вчиняти будь-які дії після вчинення такого діяння.
== Відповідальність за ухилення від мобілізації ==
 
==== Відповідальність за ухилення від мобілізації ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 ст. 337 Кримінального кодексу України] ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2338 ст. 337 Кримінального кодексу України] ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.
== Скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації ==
У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України <u>підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, за виключенням тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України</u>, має право звернутися до прокурора з '''клопотанням''' '''про скасування цього запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.''' За результатами розгляду цього клопотання прокурор має право звернутись до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з '''клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу''' у вигляді тримання під вартою для призову цієї особи на військову службу під час мобілізації.
Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову на військову службу під час мобілізації повинно містити:
# виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під призов на військову службу під час мобілізації та висновок про її придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану;
# виклад обставин, які вказують на те, що відсутні відповідні ризики, передбачені частиною першою статті 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України], а також ризики ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від призову на військову службу під час мобілізації.
Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, '''не пізніше 24 годин''', з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.
У разі нез'явлення такої особи у зазначений строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації прокурор подає '''клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою''' (стаття 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодексу України]).
== Примусова мобілізація мирного населення на окупованих територіях ==
Примусова мобілізація мирного населення на окупованих територіях, чи навіть залучення цивільних людей до організації військових операцій прямо заборонені статтею 51 четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Женевської конвенції 1949 року]. Стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського статуту] прямо визначає примус громадян протилежної сторони до участі у військових діях проти їхньої власної країни, навіть якщо вони перебували на службі воюючої сторони до початку війни, воєнним злочином.
'''Важливо!''' [https://nib.gov.ua/mobilized/uk.pdf Інформація Національного інформаційного бюро та Мінреінтеграції: Що робити якщо Вас або Вашого близького окупаційні адміністрації примусово мобілізували до незаконних збройних формувань на тимчасово окупованій території України.]
Див. детальніше: [[Примусова мобілізація на тимчасово окупованих територіях]].
== Судова практика ==
== Судова практика ==
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/73627752?linked=zo&did=253776___548539___336 Постанова Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 678/80/15-к]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/73627752?linked=zo&did=253776___548539___336 Постанова Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 678/80/15-к]