Недійсність та скасування усиновлення дитини: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 62: Рядок 62:
==Порядок розгляду судами справ про про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним==
==Порядок розгляду судами справ про про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a17#Text частин першої, другої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута), ратифікованої Законом України № 3017-VI від 15 лютого 2011 року], усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a17#Text частин першої, другої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута), ратифікованої Законом України № 3017-VI від 15 лютого 2011 року], усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.
Європейський суд з прав людини у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_672#Text рішенні "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року] вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.


Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?find=1&text=%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2#n6169 статтей 19, 23 ЦПК України] суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?find=1&text=%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2#n6169 статтей 19, 23 ЦПК України] суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.