Визнання дійсними договорів відчуження, посвідчених біржею: відмінності між версіями
Admin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
Однак, реєстрація договору на товарній біржі не може замінити його нотаріальне посвідчення. Проте, нотаріально посвідчити ці угоди сторони не можуть, оскільки біржові договори вже зареєстровані в органах бюро технічної інвентаризації.<br /> | Однак, реєстрація договору на товарній біржі не може замінити його нотаріальне посвідчення. Проте, нотаріально посвідчити ці угоди сторони не можуть, оскільки біржові договори вже зареєстровані в органах бюро технічної інвентаризації.<br /> | ||
При розгляді справ цієї категорії необхідно враховувати, що наявність лише однієї біржової угоди не є безумовною підставою для ухвалення рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу. Біржова угода може бути письмовим доказом того, що сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, однак визнання договору дійсним на підставі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 220 ЦК України] можливе за дотримання всіх вимог, зазначених у цих правових нормах.<br /> | При розгляді справ цієї категорії необхідно враховувати, що наявність лише однієї біржової угоди не є безумовною підставою для ухвалення рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу. Біржова угода може бути письмовим доказом того, що сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, однак визнання договору дійсним на підставі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 220 ЦК України] можливе за дотримання всіх вимог, зазначених у цих правових нормах.<br /><br> | ||
Іноді нотаріальне посвідчення договору може бути компенсоване рішенням суду. Це можливо за дотримання таких вимог: | |||
# сторони домовились щодо усіх істотних умов договору; | |||
# така домовленість підтверджена письмовим доказом; | |||
# відбулося повне або часткове виконання договору; | |||
# одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. | |||
У разі позитивного рішення суду наступне нотаріальне посвідчення договору не потребується, в такому випадку судове рішення має „компенсаторне” значення. | |||
Дане правило не може бути застосоване: якщо сторонами не була досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договору; якщо відсутні письмові докази того, що така угода мала місце; якщо не відбулося повне або часткове виконання договору. | |||
При визнанні договору дійсним суд має перевірити, чи підлягає цей договір нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений і чи не містить даний договір якихось протиправних умов, а також чи відповідає правочин загальним вимогам, зазначеним у ст. 203 ЦК України, а саме: | |||
* відповідність змісту правочину ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; | |||
* наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності; | |||
* вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність його внутрішній волі; | |||
* правочин повинен бути вчинений у форму, встановленій законом; | |||
* правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; | |||
* правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.<br> | |||
Лише перевірка та встановлення всіх перерахованих вище обставин, за наявності встановлення факту ухилення сторони від нотаріального посвідчення, може бути підставою для ухвалення законного рішення про задоволення позову про визнання дійсною угоди | |||
При зверненні до суду з позовами про визнання дійсними угод, укладених на біржі, позивачі подавали лише копії цих угод та заяви від сторін про розгляд справи за їх відсутності. Лише на підставі цих доказів суд ухвалював рішення про задоволення позовів. При цьому суд не перевіряв, чи є такі угоди законними, чи мали право відчужувачі на розпорядження майном, яке продається, чи не порушуються при цьому права інших осіб. Розгляд справи за відсутності сторін позбавляє суд можливості навіть оглянути оригінали цих угод.<br /> | При зверненні до суду з позовами про визнання дійсними угод, укладених на біржі, позивачі подавали лише копії цих угод та заяви від сторін про розгляд справи за їх відсутності. Лише на підставі цих доказів суд ухвалював рішення про задоволення позовів. При цьому суд не перевіряв, чи є такі угоди законними, чи мали право відчужувачі на розпорядження майном, яке продається, чи не порушуються при цьому права інших осіб. Розгляд справи за відсутності сторін позбавляє суд можливості навіть оглянути оригінали цих угод.<br /> |