Порядок прийняття та оформлення спадщини неповнолітніми: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування |
Порядок прийняття спадщини неповнолітніми особами. |
||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
Особа, яка досягла чотирнадцяти років (неповнолітня), має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1269 Цивільного кодексу України]). | Особа, яка досягла чотирнадцяти років (неповнолітня), має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 1269 Цивільного кодексу України]). | ||
Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі | Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі). | ||
Для подання заяви про прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України]). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України]). | Для подання заяви про прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України]). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України]). | ||
Що стосується прийняття спадщини малолітніми, неповнолітніми, недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена, то вони вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини. При цьому слід мати на увазі, що вищезазначена категорія осіб має можливість скористатися правом на відмову від спадщини лише за певних умов передбачених законодавством. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі). Що ж стосується осіб, які досягли 14 років то вони мають право подати заяву про прийняття спадщини самостійно та без згоди своїх батьків або піклувальника. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Окрім того, якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця саме з моменту державної реєстрації цього майна. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, що підлягає реєстрації, здійснюється нотаріусом після отримання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони чи арешту цього майна. Крім правовстановлювальних документів на нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), необхідним є надання нотаріусу витягу з Реєстру прав власності, а в місцях де інвентаризація не проводилась, — довідку відповідного органу місцевого самоврядування, в якій зазначається власник нерухомого майна та викладаються характеристики нерухомого майна. | |||
== '''Чи може неповнолітня або малолітня особа відмовитись від прийняття спадщини?''' == | == '''Чи може неповнолітня або малолітня особа відмовитись від прийняття спадщини?''' == | ||
| Рядок 84: | Рядок 84: | ||
* наявності чи відсутності необхідних для оформлення спадщини документів та їх стану (помилки, розбіжності і т.д.), що визначить подальший порядок ведення спадкової справи — нотаріальний чи судовий; | * наявності чи відсутності необхідних для оформлення спадщини документів та їх стану (помилки, розбіжності і т.д.), що визначить подальший порядок ведення спадкової справи — нотаріальний чи судовий; | ||
* наявність фактів, які надають можливість нотаріусу звільнити від сплати окремих платежів при оформленні спадщини (наприклад, державного мита, адміністративного збору); | * наявність фактів, які надають можливість нотаріусу звільнити від сплати окремих платежів при оформленні спадщини (наприклад, державного мита, адміністративного збору); | ||
* наявність чи відсутність обставин, які визначатимуть оподаткування об'єктів спадщини | * наявність чи відсутність обставин, які визначатимуть оподаткування об'єктів спадщини. | ||
[[Категорія:Спадкове право]] | [[Категорія:Спадкове право]] | ||
[[Категорія:нотаріат]] | [[Категорія:нотаріат]] | ||
