Придбання товарів через інтернет: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 30: Рядок 30:
Продавець повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 п. 10 ст. 1 Закону про захист прав споживачів]). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано.
Продавець повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 п. 10 ст. 1 Закону про захист прав споживачів]). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано.
== Вимоги до інтернет — продавця ==  
== Вимоги до інтернет — продавця ==  
'''Перед укладенням договору купівлі-продажу він повинен ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ч. 2 ст. 13 Закону про захист споживачів]) надати споживачеві інформацію про:'''
 
найменування продавця та його місцезнаходження. Якщо з найменуванням у більшості таких магазинів проблем немає (на будь-якому сайті є назва магазину), то власну адресу оприлюднюють лише поодинокі сміливці;
'''Перед покупкою товару в інтернет-магазині необхідно звернути увагу на наявність на сайті такої інформації:'''
порядок прийняття претензії. Закон не розшифровує, про які претензії йдеться. Ймовірно, про будь-які претензії покупця до продавця;
* повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;
основні характеристики продукції. З цим все гаразд. Можна побачити і детальний опис товару, і його фотознімки;
* адреса підприємства або місце реєстрації та місце фактичного проживання ФОП;
#  ціну, включаючи плату за доставку. Тут також усе зрозуміло. Якщо інтернет-магазин бере окрему плату за доставку, про це, здебільшого, зазначають на його сайті.
* адреса електронної пошти та інших засобів зв’язку;
умови оплати;
* ідентифікаційний код для юридичної або фізичної особи-підприємця;
гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції. Переважно на товари, придбані в інтернет-магазині, поширюється така ж гарантія від виробника, як і на продукцію у звичайних магазинах;
* інформація про обмін та повернення товару, порядок прийняття претензій покупця до продавця у разі їх виникнення;
інші умови поставки;
* порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (не включення) певних податків у вартість товару;
#  мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції;
* основні характеристики товару (детальний опис усіх характеристик та якостей, фотознімки тощо) та необхідну, доступну, правдиву та своєчасну інформацію про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору покупцем;
#  вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу. Найвірогідніше, що до інтернет-торгівлі подібна вимога не має ніякого стосунку. Адже за те, що покупець відвідує сайт і-магазину, останньому він нічого не платить;
* інформація про вартість, умови оплати та порядок доставки товару;
період прийняття пропозицій. У випадку і-магазину такі дані можуть знадобитись, якщо продавець закуповує і постачає товар тільки під конкретне замовлення;
* гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції (у більшості випадків на товари, придбані в інтернет-магазині, поширюється така ж гарантія від виробника, як і на продукцію у звичайних магазинах);
порядок розірвання договору. У більшості інтернет — магазинів така інформація на сайті – відсутня.
* інші умови поставки або виконання договору (у разі їх наявності);
* мінімальна тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції;
* період прийняття пропозицій (якщо продавець закуповує і постачає товар тільки під конкретне замовлення);
* порядок розірвання договору. У більшості інтернет — магазинів така інформація на сайті – відсутня.
    Така інформація повинна бути доведена до покупця до моменту укладення електронного договору (формування запиту на купівлю обраного товару).
 


Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет — магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону]). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано. Рекомендуємо покупцям дублювати всі дані на папері або  в електронному листі.
Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет — магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п. 10 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону]). В даному випадку – це інтернет -сторінка, на яку покупець потрапляє перед тим, як запит на купівлю товару буде сформовано. Рекомендуємо покупцям дублювати всі дані на папері або  в електронному листі.
Рядок 96: Рядок 101:


== Повернення товару ==
== Повернення товару ==
Договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати '''протягом 14 днів''' із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки (ч. 4 ст.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]). Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір '''протягом 90 днів''' від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору '''протягом 14 днів''' з моменту одержання уточненого повідомлення.
Договір купівлі-продажу, укладений через інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки (ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про захист прав споживачів»). Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець має право розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.


Якщо покупець вирішив розірвати договір, він має повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад (ч. 5 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]). Обов’язок споживача зберігати її в себе припиняється по закінченні 60 днів після одержання. Якщо протягом цього часу продавець не приїде за товаром, товар стає власністю споживача, причому безоплатно. Коли для доставки використовували послуги пошти, у договорі може бути передбачено, що покупець повертатиме товар також поштою. Тоді будь-які витрати, пов’язані з пересиланням продукції, покладають на продавця (він має відшкодувати споживачу гроші, які той заплатив у зв’язку з поверненням).
Якщо покупець вирішив розірвати договір, він має повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад (ч. 5 ст. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону про захист споживачів]). Обов’язок споживача зберігати її в себе припиняється по закінченні 60 днів після одержання. Якщо протягом цього часу продавець не приїде за товаром, товар стає власністю споживача, причому безоплатно. Коли для доставки використовували послуги пошти, у договорі може бути передбачено, що покупець повертатиме товар також поштою. Тоді будь-які витрати, пов’язані з пересиланням продукції, покладають на продавця (він має відшкодувати споживачу гроші, які той заплатив у зв’язку з поверненням).