Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Valerii.lebid (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Halyna.dzhumak (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 99: Рядок 99:
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}
|}
=== '''Користування коштами на які накладено арешт під час дії воєнного стану''' ===
На період дії воєнного стану, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-2022-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану»] '''фізичним особам дозволили здійснювати''' видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX], '''під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця''' не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
Згідно прийнятих рішень, законодавець дозволив користуватися коштами боржникам, на які накладено арешт, до травня місяця 2023 у сумі за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень.
'''З травня місяця 2023''' змінено умови користування коштами та зазначено, що можна користуватися арештованими коштами боржникам у виконавчому проваджені не більше, '''як ''13 400 грн'''''  (двох розмірів мінімальної заробітної плати) ''протягом одного календарного місяця''.
'''Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.'''
Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: <u>визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.</u>
Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 13 400 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.
Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.
[[Файл:Зразок заяви .docx|міні]]
'''Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою''' (''зразок заяви)  ''про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".]
У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.  
Після отримання вищезазначеної заяви, '''протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку''' фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).
Також виконавець '''має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців''' та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову  виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.
Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.  
Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні.
== Вирішення спору в судовому порядку ==
== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''