Реквізиція майна та інших об'єктів права власності: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 у разі неможливості залучити суб’єктів оцінювальної діяльності – органи державної влади або місцевого самоврядування за погодженням із власником майна (при цьому у разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно).
 Оцінку, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, можна оскаржити в суді (ч. 4 ст. 353 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 8 Закону №4765-VI).
+== Припинення права власності та процедура отримання компенсації. ==
+'''
+Коли в особи припиняється право власності на реквізоване майно.'''
+Право приватної власності припиняється з дати підписання акта. З неї, відповідно, виникає право державної власності на майно.
+'''Хто має право на відшкодування (компенсацію) вартості майна?'''
+Право на відшкодування (компенсацію) вартості майна мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких для потреб держави були відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, і, відповідно, правонаступники та спадкоємці цих суб’єктів.
+'''Як отримати компенсацію за примусово відчужене майно.'''
+У разі попереднього повного відшкодування вартості реквізованого майна компенсацію здійснюють на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, проведеної у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження, до підписання акта. Тобто алгоритм передбачає:
+Оцінку майна.
+Отримання документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки.
+Компенсацію вартості майна.
+Підписання акта про примусове відчуження майна.
+Важливо! У випадку попереднього відшкодування акт про примусове відчуження майна підписують лише після отримання компенсації.
+У разі наступного повного відшкодування вартості вартості реквізованого майна його колишній власник9 або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із:
+заявою про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно (далі заява);
+*  актом про примусове відчуження майна;
+*  документом, що містить висновок про вартість майна.
+* У заяві зазначають такі відомості про заявника:
+* повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб);
+* місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
+* ідентифікаційний код (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають позначку в паспорті);
+* реквізити банківського рахунку.
+Заяву розглядають протягом 10 робочих днів з дня її подання, за результатами чого оформлюють висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану (далі – висновок). У висновку, серед іншого, зазначають розмір компенсації, що підлягає виплаті10. Складають його у 3 примірниках, перший з яких передають заявникові, другий – територіальному органу казначейства, а третій зберігають за місцем його оформлення.
+'''Коли виплачують компенсацію за примусово відчужене майно.'''
+У разі попереднього повного відшкодування вартості майна компенсація здійснюється за рахунок коштів державного бюджету до підписання акта.
+У разі наступного повного відшкодування вартості майна компенсація здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом 5 бюджетних періодів11 після скасування правового режиму воєнного стану у порядку черговості оформлення висновків.
+Чи можливо повернути реквізоване майно або отримати інше майно замість компенсації?
+Така можливість передбачена у ст. 12 Закону №4765-VI та ч. 5, 6 ст. 353 Цивільного кодексу України.
+<u>Колишній власник або уповноважена ним особа має право наполягати на поверненні майна:</u>
+# після скасування правового режиму воєнного стану;
+# якщо майно, яке було примусово відчужене, збереглося;
+# у судовому порядку.
+Підставою для повернення майна у такому випадку є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Водночас особа зобов’язується повернути грошову суму, одержану в зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
+Також колишній власник примусово відчуженого майна може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
+== Вирішення спорів. ==
+Спори щодо здійснення реквізиції вирішують у судовому порядку. Оскільки воєнний стан в Україні запроваджували тільки у 2018 році (строком на 1 місяць у 10 областях) та у 2022 році (запроваджено 24 лютого і продовжено до 25 квітня на всій території України), досвід застосування реквізиції в умовах воєнного стану незначний, як і судова практика.
 [[Категорія:Право власності на майно]]