Реквізиція майна та інших об'єктів права власності: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 37: Рядок 37:
* при реквізиції підставою переходу права власності є акт державного органу, а не договір;
* при реквізиції підставою переходу права власності є акт державного органу, а не договір;
* при реквізиції оцінка вилучається майна встановлюється в односторонньому порядку, а не за згодою сторін.
* при реквізиції оцінка вилучається майна встановлюється в односторонньому порядку, а не за згодою сторін.
== Право на повернення майна ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині п'ятій статті 353 ЦК України] визначений ще один спосіб розрахунку з власником за реквізоване майно: власник реквізованого майна може вимагати взамін надання йому іншого майна. Такий розрахунок може повністю або частково замінити повне відшкодування вартості реквізованого майна. Не виключається можливість надання в оплату вартості реквізованого майна його власнику права користування іншим майном.


Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини шостої статті 353 ЦК України] передбачено право на повернення відчуженого у власника в порядку реквізиції майна, ''якщо припинились надзвичайні обставини та зникла необхідність у користуванні цим майном для тієї загальнокорисної мети'', що і була підставою відчуження майна. Таке право колишнього власника реалізується не шляхом викупу свого колишнього майна, а у вигляді заявлення особою вимоги про його повернення.
== Якими нормативно-правовими актами встановлений порядок реквізиції майна в умовах воєнного стану. ==
 
'''Порядок реквізиції майна в умовах воєнного стану регулюють такі нормативні акти:'''
* Конституція України (ч. 5 ст. 41, ч. 2 ст. 64);
* Цивільний кодекс України (ст. 353);
* Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012 №4765-VI (далі – Закон №4765-VI);
* Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII;
* Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-III;
* Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від від 31 жовтня 2012 р. №998.
=== Які бувають способи реквізиції. ===
 
'''Існують два способи реквізиції:'''
# із попереднім повним відшкодуванням (тобто до відчуження);
# із наступним повним відшкодуванням (тобто після відчуження).
Важливо! Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону №4765-VI, вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану відбувається без відшкодування вартості такого майна. Відтак, не слід плутати вилучення та відчуження майна. Вилучення майна стосується державних підприємств та господарських об’єднань. <u>Реквізиція приватного майна без попереднього або наступного відшкодування його вартості не передбачена</u>
 
====== Хто приймає рішення про примусове відчуження майна. ======
 
Оскільки реквізиція застосовується за надзвичайних обставин, які вимагають негайних дій, вона відбувається в позасудовому (адміністративному) порядку за рішенням органів державної влади. Адміністративний порядок реквізиції майна у власника обумовлений необхідністю швидкої реакції від органів державної влади на надзвичайні обставини.
Примусове відчуження майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування6. Хоча ч. 1 ст. 4 Закону №4765-VI вимагає погоджувати рішення про реквізицію майна з відповідною місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради або Радою міністрів АРК, однак, відповідно до ч. 2 ст. 4, у місцевостях, де тривають бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна відбувається за рішенням військового командування без такого погодження.
 
====== Який документ про примусове відчуження майна складають та які до нього вимоги. ======
 
Про примусове відчуження майна складають акт. Реквізиція приватного майна призводить до виникнення права державної власності на нього, яке відбувається лише після підписання цього акта. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляють за єдиним зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. №998.
 
Вимоги до акта передбачені у ст. 7 Закону №4765-VI. Зокрема, у ньому наводять такі дані:
* назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
* відомості про власника (власників) майна7;
* відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);
* опис майна, достатній для його ідентифікації8;
* сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
До акта додають документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
 
'''Хто підписує та отримує акт про примусове відчуження майна.'''
 
Акт підписують власник майна або його законний представник і уповноважені особи військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення,. Акт скріплюють печатками військового командування та/або зазначених органів. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручають під розписку особі, у якої відчужують або вилучають майно, або її уповноваженому представнику.
 
'''Чи можливе складання акта про примусове відчуження майна за відсутності власника (законного представника).'''
 
Так, така можливість передбачена у ч. 5 ст. 7 Закону №4765-VI. У разі відсутності особи, у якої відчужують або вилучають майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складають без її участі. В такому випадку власник майна або його законний представник має право ознайомитися з актом про примусове відчуження або вилучення майна.
 
==== Оцінка майна. ====
 
'''Хто і яким чином оцінює майно?'''
 
Оцінку майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводять у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, насамперед Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658-III. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього закону, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, затверджених Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. До останніх можна віднести національні стандарти, затверджені постановами Кабінету Міністрів України (із подальшими змінами) від 10.09.2003 №1440, від 28.10.2004 №1442, від 29.11.2006 №1655, від 03.10.2007 №1185.
 
'''Оцінювати майно можуть:'''
 
суб'єкти оцінювальної діяльності – суб'єкти господарювання;
у разі неможливості залучити суб’єктів оцінювальної діяльності – органи державної влади або місцевого самоврядування за погодженням із власником майна (при цьому у разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно).
Оцінку, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, можна оскаржити в суді (ч. 4 ст. 353 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 8 Закону №4765-VI).


Право на повернення майна є важливим, оскільки цим підкреслюється виключний характер реквізиції, тому що з відчуженням майна колишнє право власності на нього ще зберігає певне значення для його власника та може, так би мовити, поновитись. Така вимога про повернення має бути задоволена, якщо майно після реквізиції:
# не було знищене, в тому числі шляхом його використання (лікарські препарати, що використані в боротьбі з епідемією, епізоотією тощо);
# збереглося в натурі, але якщо майно в результаті його використання в умовах надзвичайних обставин змінилося настільки, що вже не може розглядатись як той об'єкт, що був відчужений у власника, повернення реквізованого майна також є неможливим;
# з урахуванням інших обставин, що мають суттєве значення, повернення реквізованого майна є можливим, тобто, наприклад, майно надалі не використовується для відведення негативних наслідків надзвичайних обставин.
Правило про повернення реквізованого майна застосовується виключно стосовно речей, що є індивідуально визначеними; якщо речі є родовими, колишній власник не може вимагати повернення тієї самої кількості та того самого роду речей.
== Правило розрахунків при поверненні реквізованого майна ==
Правило розрахунків при поверненні реквізованого майна закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text абзаці другому частини шостої статті 353 ЦК України]. Воно полягає у поверненні колишнім власником отриманої ним грошової суми або речі, що були ним одержані у зв'язку з реквізицією. При поверненні отриманого у зв'язку з реквізицією має бути вирахувана розумна плата за використання цього майна. Розумна плата за весь час використання реквізованого майна має визначатися ''домовленістю сторін, а в разі недосягнення узгодженого сторонами компромісу - судом''. При визначенні розумної плати за використання майна мають враховуватись час такого використання, його характер, спосіб використання тощо. При визначенні розумної плати за використання, оскільки не передбачено іншого механізму, також має бути враховано зменшення вартості реквізованого майна за час його примусового відчуження, в тому числі шкода, заподіяна майну. Розумна плата має враховувати ціни, що існують не в час існування надзвичайних обставин, а в час, що передував їх настанню. Інше тлумачення правового регулювання цієї ситуації надало би підстави для недобросовісного використання тяжких для власника обставин, а укладена угода - як вчинена на вкрай невигідних умовах.<br>
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Реквізиція_майна_та_інших_об%27єктів_права_власності