Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Змінено структуру статті, розширено судову практику, додано положення Конвенції ООН про права дитини, додано зміни, що стосуються здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх під час воєнного стану, додано інформацію про обов`язкову участь захисника, проведення допиту, застосування запобіжних заходів та проведення судового розгляду.
мНемає опису редагування
Рядок 9: Рядок 9:
Особливості проваджень щодо неповнолітніх у кримінальному процесі визначено положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text ч. 4 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], згідно з якою “стосовно неповнолітніх процес повинен бути таким, щоб враховувались їх вік і бажаність сприяння їх перевихованню”.
Особливості проваджень щодо неповнолітніх у кримінальному процесі визначено положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text ч. 4 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права], згідно з якою “стосовно неповнолітніх процес повинен бути таким, щоб враховувались їх вік і бажаність сприяння їх перевихованню”.


Відповідно до абз. II і ІІІ п. «b» ч. 2 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n179 Конвенції про права дитини]  Держави-учасниці, зокрема, забезпечують, щоб кожна дитина, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство чи звинувачується в його порушенні, мала принаймні такі гарантії: негайне і безпосереднє інформування її про звинувачення проти неї, а у випадку необхідності, через її батьків чи законних опікунів, та одержання правової й іншої необхідної допомоги при підготовці та здійсненні свого захисту; невідкладне прийняття рішення з розглядуваного питання компетентним, незалежним і безстороннім органом чи судовим органом у ході справедливого слухання згідно із законом у присутності адвоката чи іншої відповідної особи і, якщо це не вважається таким, що суперечить найкращим інтересам дитини, зокрема, з урахуванням її віку чи становища її батьків або законних опікунів.
Відповідно до абз. II і ІІІ п. «b» ч. 2 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n179 Конвенції про права дитини]  Держави-учасниці, зокрема, забезпечують, щоб кожна дитина, яка, як вважається, порушила кримінальне законодавство чи звинувачується в його порушенні, мала принаймні такі гарантії: негайне і безпосереднє інформування її про звинувачення проти неї, а у випадку необхідності, через її батьків чи законних опікунів, та одержання правової й іншої необхідної допомоги при підготовці та здійсненні свого захисту; невідкладне прийняття рішення з розглядуваного питання компетентним, незалежним і безстороннім органом чи судовим органом у ході справедливого слухання згідно із законом у присутності адвоката чи іншої відповідної особи і, якщо це не вважається таким, що суперечить найкращим інтересам дитини, зокрема, з урахуванням її віку чи становища її батьків або законних опікунів.                                                                                                                                                                                                                                              Згідно з Конвенцією про права дитини дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211#Text Мінімальні стандартні правила ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх (“Пекінські правила”, 1985 р.)] спрямовують на те, щоб кримінальні провадження щодо неповнолітніх здійснювались швидко і без будь-яких затримок; вимагають, щоб особи, які ведуть ці провадження, мали відповідну кваліфікацію; наказують поважати право неповнолітнього на конфіденційність, щоб уникнути заподіяння шкоди через непотрібну гласність; передбачають можливість закриття провадження за нереабілітуючими підставами для того, щоб обмежити негативні наслідки судового розгляду і вироку; рекомендують при виборі запобіжних заходів враховувати тяжкість, мотиви, причини вчинення злочину та особливості підлітка і виходити при цьому з принципу “мінімальної достатності”. Правила рекомендують створення спеціалізованих судів у справах неповнолітніх.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211#Text Мінімальні стандартні правила ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх (“Пекінські правила”, 1985 р.)] спрямовують на те, щоб кримінальні провадження щодо неповнолітніх здійснювались швидко і без будь-яких затримок; вимагають, щоб особи, які ведуть ці провадження, мали відповідну кваліфікацію; наказують поважати право неповнолітнього на конфіденційність, щоб уникнути заподіяння шкоди через непотрібну гласність; передбачають можливість закриття провадження за нереабілітуючими підставами для того, щоб обмежити негативні наслідки судового розгляду і вироку; рекомендують при виборі запобіжних заходів враховувати тяжкість, мотиви, причини вчинення злочину та особливості підлітка і виходити при цьому з принципу “мінімальної достатності”. Правила рекомендують створення спеціалізованих судів у справах неповнолітніх.


Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text гл. 38 КПК України].
Дитина, яка вчинила кримінальне правопорушення, потерпіла від кримінального правопорушення, свідок може бути будь-якого віку. '''''Обмеження щодо віку настає тоді, коли йдеться мова про відповідальність за вчинене.'''''                                                                                                                                                                              Відповідно до статті 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення '''виповнилося 16 років''' та в деяких '''випадках 14 років.'''                                                                                                                                                                                                                                                              В цивільному та сімейному законодавсті України особа''', що не досягла 18 років визначається поняттями "малолітньої" та "неповнолітньої".'''                                Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх визначається загальними правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text гл. 38 КПК України].
=== При про­вадженні досудового розслідування та при судовому провадженні щодо неповнолітніх, крім обставин, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 91 КПК України], необхідно з'ясу­вати обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 485 КПК України], зокрема: ===
=== При про­вадженні досудового розслідування та при судовому провадженні щодо неповнолітніх, крім обставин, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 91 КПК України], необхідно з'ясу­вати обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 485 КПК України], зокрема: ===
* повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відпо­відальності чи обранні заходу вихов­ного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, по­винно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;
* повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відпо­відальності чи обранні заходу вихов­ного характеру. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов'язану з психічною хворобою, по­винно бути також з'ясовано, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними;
Рядок 44: Рядок 44:
===== Застосування запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених =====
===== Застосування запобіжних заходів до неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених =====
До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 176 КПК], може застосовуватися ''передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників'', а до непов­нолітніх, які виховуються в дитячій установі - ''передання їх під нагляд адміністрації цієї установи'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 493 КПК України]).  
До неповнолітніх підозрюваних чи обвинувачених, крім запобіжних заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 176 КПК], може застосовуватися ''передання їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників'', а до непов­нолітніх, які виховуються в дитячій установі - ''передання їх під нагляд адміністрації цієї установи'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 493 КПК України]).  
''Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи'' полягає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації дитячої установи письмового зобов’язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку.
''Передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи'' полягає у взятті на себе будь-ким із зазначених осіб або представником адміністрації дитячої установи письмового зобов’язання забезпечити прибуття неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого до слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, а також його належну поведінку.                                                                                                                                       Питання передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи розглядається ''за клопотанням прокурора за правилами обрання запобіжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.''
 
Питання передання неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи розглядається ''за клопотанням прокурора за правилами обрання запобіжного заходу або за клопотанням сторони захисту під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.''


До того ж, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 492 КПК України] передбачає специфіку застосу­вання таких запобіжних заходів, як затримання та тримання під вартою. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, ''якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину'', за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статті 177 цього Кодексу.]
До того ж, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 492 КПК України] передбачає специфіку застосу­вання таких запобіжних заходів, як затримання та тримання під вартою. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, ''якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину'', за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статті 177 цього Кодексу.]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Особливості_кримінального_провадження_щодо_неповнолітніх