Осудність у кримінальному процесі: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
== Загальні положення ==
== Загальні положення ==
Відповідно частини першої статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''суб'єктом кримінального правопорушення''' є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 КК України] може наставати кримінальна відповідальність.  
Відповідно частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 статті 18 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) '''суб'єктом кримінального правопорушення''' є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n85 КК України] може наставати кримінальна відповідальність.  


Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.  
Обов'язковою ознакою суб'єкта кримінального правопорушення є його осудність. Тільки осудна особа здатна правильно оцінювати фактичні обставини вчинюваного діяння, усвідомлювати його суспільно небезпечний характер, керувати своїми діями (бездіяльністю). Тільки осудна особа підлягає кримінальній відповідальності й покаранню.  


Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 19 КК України] '''осудною''' визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла <u>усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними</u>.  
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 частиною першою статті 19 КК України] '''осудною''' визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла <u>усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними</u>.  


Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.
Осудність характеризується двома критеріями - медичним (біологічним) і юридичним (психологічним). Медичний критерій визначає здоровий стан психіки особи, відсутність певних психічних захворювань, недоліків розумового розвитку. Юридичний критерій полягає у здатності особи усвідомлювати характер своїх суспільно небезпечних дій (бездіяльності) та керувати ними.
Рядок 12: Рядок 12:
Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричну експертизу]]. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.
Якщо виникає сумнів з приводу осудності, органи досудового розслідування чи суд призначають [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричну експертизу]]. Особа повинна бути визнана судом осудною чи неосудною не взагалі, а лише стосовно діяння, що їй інкримінується.
== Стан неосудності особи ==
== Стан неосудності особи ==
'''Неосудність''' - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння <u>не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними</u> внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина друга статті 19 КК України).]
'''Неосудність''' - це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння <u>не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними</u> внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Неосудність виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n91 частина друга статті 19 КК України]).


Станом на сьогодні існує <u>чотири види психічних захворювань, які підпадають під медичний критерій неосудності:</u>
Станом на сьогодні існує <u>чотири види психічних захворювань, які підпадають під медичний критерій неосудності:</u>
Рядок 24: Рядок 24:
♦ Інший хворобливий стан психіки - це такий стан, що у вузькому розумінні не є психічним захворюванням, але інколи його перебіг є досить тяжким, супроводжується різними порушеннями психічної діяльності (наприклад, тяжкі форми психопатії, стан абстиненції).  
♦ Інший хворобливий стан психіки - це такий стан, що у вузькому розумінні не є психічним захворюванням, але інколи його перебіг є досить тяжким, супроводжується різними порушеннями психічної діяльності (наприклад, тяжкі форми психопатії, стан абстиненції).  


Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 19 КК України] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (стаття 94 КК України).]
Стан неосудності особи визначається лише на момент вчинення нею суспільно небезпечного діяння. Оскільки неосудний не може бути суб'єктом кримінального правопорушення, він не підлягає кримінальній відповідальності, але згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною другою статті 19 КК України] до такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусові заходи медичного характеру]], які не є покаранням. Закон передбачає такі види примусових заходів медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним, посиленим чи суворим наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n522 стаття 94 КК України]).


Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина третя статті 19 КК України, стаття 93 КК України).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|строк давності]] притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|підстави звільнення її від кримінальної відповідальності]] чи підстави звільнення від покарання.
Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку або під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає покаранню. До такої особи суд може застосувати примусові заходи медичного характеру [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (частина третя статті 19 КК України, стаття 93 КК України).] Після одужання ця особа може підлягати покаранню, якщо не закінчився [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|строк давності]] притягнення її до кримінальної відповідальності або не з'явилися інші [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|підстави звільнення її від кримінальної відповідальності]] чи підстави звільнення від покарання.