Процес доказування та збирання доказів у кримінальному провадженні: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 17: Рядок 17:
<br />
<br />
'''Окрім того,''' у криміналістиці докази прийнято поділяти на прямі й непрямі.
'''Окрім того,''' у криміналістиці докази прийнято поділяти на прямі й непрямі.
'''Прямими''' є докази, що дають можливість слідчому, прокурору, слідчому судді, суду повно і достовірно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження (перелік зазначених обставин визначено у ч. 1 ст. 91 КПК України). Прямі докази вказують на вчинення особою кримінального правопорушення або виключають її причетність до кримінально караного діяння. Особливістю таких доказів є те, що на підставі їх дослідження суд дає відповіді на питання, викладені у п.п. 1-5, 7, 11 ч. 1 ст. 368 КПК України.
'''Прямими''' є докази, що дають можливість слідчому, прокурору, слідчому судді, суду повно і достовірно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження (перелік зазначених обставин визначено у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 91 КПК України]). Прямі докази вказують на вчинення особою кримінального правопорушення або виключають її причетність до кримінально караного діяння. Особливістю таких доказів є те, що на підставі їх дослідження суд дає відповіді на питання, викладені у п.п. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 1-5, 7, 11 ч. 1 ст. 368] КПК України.
На відміну від прямих, '''непрямі''' - це докази, які встановлюють одну або кілька обставин предмета доказування лише в сукупності з іншими доказами і можуть бути покладені судом в основу обвинувального (виправдувального) вироку, ухвали про застосування примусових заходів медичного та виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності також лише як доповнення до прямих доказів.
На відміну від прямих, '''непрямі''' - це докази, які встановлюють одну або кілька обставин предмета доказування лише в сукупності з іншими доказами і можуть бути покладені судом в основу обвинувального (виправдувального) вироку, ухвали про застосування примусових заходів медичного та виховного характеру, звільнення від кримінальної відповідальності також лише як доповнення до прямих доказів.
Докази, зібрані у кримінальному провадженні, повинні бути '''допустимими і належними'''.  Належними згідно зі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 85 КПК] України є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.  Допустимими визнаються лише докази, отримані у порядку, встановленому цим Кримінальним процесуальним кодексом України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (ч. 1 ст. 86 КПК України)]. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Докази, зібрані у кримінальному провадженні, повинні бути '''допустимими і належними'''.  Належними згідно зі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 85 КПК] України є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.  Допустимими визнаються лише докази, отримані у порядку, встановленому цим Кримінальним процесуальним кодексом України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (ч. 1 ст. 86 КПК України)]. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.